У першому розумінні “тотальна війна” це коли бойові дії ведуться не лише на фронті й на всю глибину бойової побудови угруповань військ сторін, але і зачіпають саму здатність країн підтримувати війну тобто критичну інфраструктуру та економіку. Власне саме в цьому розумінні й говорив пан колишній міністр.
Інша справа, що відповідна тенденція між Україною і РФ почалася не вчора. Власне РФ веде бойові в логіці тотальної війни з осені 2022 року — коли стало зрозуміло, що швидко підкорити Україну не вдасться. Україна, хоча у 2024-26 прокачала здатність завдавати ударів на стратегічну глибину, але, на відміну від РФ, максимально намагається концентруватися на здатності РФ підтримувати війну, не зачіпаючи інфраструктуру життя забезпечення. Тобто Україна цілить по здатності фінансувати війну (нафтопереробка та експорт) і вести бойові дії (ОПК).
Але триматися лише в джентльменській логіці Україні теж важко — логіка бойових дій підштовхує до ширШого трактування щодо того, що дає РФ підтримувати війну — власне, як до цього зробила РФ.
Загалом же відбувається взаємне вшавхування один одного в камʼяний вік у надії на те, що вдасться це зробити раніше, ніж іншій стороні. До цього підштовхує те, що жодна зі сторін не може досягнули політичних цілей лише діями по фронту. Тому й такі спроби вплинути на фронт ударами по тилу — і як наслідок комбінація горизонтальної (географічна) і вертикальної (нові типи цілей і засобів) ескалації.
Читайте також: Хто і як може вести дискусію про військових
Але загальна тенденція в тому, що засобів вганяти один одного в камʼяний вік на ту чи іншу глибину стає все більше і більше — навіть без того, щоб, як у класиці, завоювати спочатку домінування в повітрі, завдавати постійних ударів пілотованою авіацією на всю глибину країн.
А інше розуміння тотальної війни це про мобілізацію максимальної частки ВВП на війну. Таке трактування тотальної війни виникло після WW1. Тут головний урок в тому, що треба дотримати балансу між тим, щоб мобілізувати максимум всього і не підірвати себе із середини. Бо функціональність країни може просісти нижче певної межі. Бо війна на виснаження — це війна з принесенням в жертву майбутнього.
Про автора. Микола Бєлєсков, старший аналітик фонду “Повернись живим”
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів