Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
Попри системні удари Сил оборони України по російських нафтопереробних заводах, говорити про паливну кризу у РФ, на думку Геннадія Рябцева, наразі не доводиться. Проблема Росії полягає не в нестачі пального, а в неефективному управлінні та логістиці. Українські атаки на російські НПЗ були надзвичайно результативними з економічної точки зору.
“У Росії немає паливної кризи, є криза управління, криза логістики та неспроможність влади забезпечити всіх споживачів нафтопродуктами у разі надзвичайних подій. Водночас українські удари по нафтопереробній промисловості були дуже ефективними: витрати на ці атаки були в рази меншими, ніж збитки, яких вони завдали російським підприємствам”, – пояснив Рябцев.
Експерт наголосив, що якби удари по нафтопереробній інфраструктурі тривали з тією ж інтенсивністю, це могло б перерости у справжню паливну кризу для Росії. Водночас зараз, за його словами, з ладу було виведено лише близько десяти НПЗ із 39 великих і приблизно 80 підприємств загалом.
На думку Рябцева, стратегічно доцільніше було б і надалі концентрувати зусилля саме на ураженні нафтопереробної галузі РФ.
“Коли менше бензину – менше летить дронів на Україну. Коли менше дизельного пального – менше механізованих атак на фронті, адже вся бронетехніка працює на дизелі. Коли бракує авіаційного пального – менше вильотів російської авіації, зокрема стратегічної”, – зазначив він.
Водночас експерт звернув увагу, що останнім часом акценти українських ударів змінилися, а це збіглося зі зростанням світових цін на нафту.
“На жаль, зараз ми бачимо зміщення акцентів. І це відбувається на тлі зростання вартості російської експортної нафти. Через американську авантюру в Ірані Путін нині не просто компенсує, а з гаком перекриває всі втрати, яких Росія зазнала внаслідок тривалих системних атак України на її нафтопереробні потужності”, – підсумував Рябцев.
Що відомо про стан російської економіки
Від початку 2026 року Росія втратила щонайменше $7 млрд через удари по нафтопереробній інфраструктурі — простої підприємств та затримки відвантаження.
Дефіцит палива вже охопив Москву, Петербург та окуповані території — мережі АЗС запровадили ліміти на продаж.
Мінфін РФ попередив Путіна, що витрати на війну стали непосильними для бюджету — дефіцит за чотири місяці 2026 року сягнув 5,9 трлн рублів.
18 червня стало відомо, що у РФ вимушені збільшити на 40% витрати на війну, ніж було заплановано в бюджеті на 2026 рік, а гроші будуть шукати за рахунок внутрішніх запозичень.
23 червня повідомлялось, що Росія наростила експорт трубопровідної нафти на 22% за місяць завдяки поставкам до Словаччини та Угорщини через “Дружбу”.
У липні Путін визнав, що зростання економіки РФ різко уповільнилося, і закликав великий бізнес і держкомпанії інвестувати в новий економічний цикл