Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що російська влада послідовно формує умови для потенційної мобілізації та готується до можливих суспільних заворушень, які вона може спровокувати.
22 липня Державна дума РФ ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам із незнятими та непогашеними судимостями, зокрема за злочини, пов’язані з наркотиками та організованою злочинністю, укладати контракти з міністерством оборони під час офіційних періодів мобілізації.
Заступник міністра оборони РФ Горемикін заявив, що документ розширить коло осіб, придатних до військової служби, та сприятиме комплектуванню російської армії для продовження війни проти України у 2026 році.
Крім того, 21 липня росгвардія оприлюднила проєкт поправок, які передбачають розширення заходів цивільної оборони для захисту населення від невизначених “загроз” під час мобілізації, воєнного стану та у воєнний час.
В ISW також нагадали, що у листопаді 2025 року російський диктатор Путін підписав закон, який дозволяє залучати резервістів до бойових дій без офіційного оголошення мобілізації. Тоді аналітики припускали, що Кремль може використовувати цей механізм для проведення поступових часткових призовів.
На думку експертів, нинішні кроки російської влади можуть свідчити про підготовку до можливого оголошення мобілізації або навіть воєнного стану на тлі ризику внутрішньої нестабільності.
Водночас в ISW підкреслюють, що рішення про мобілізацію значною мірою залежить від особистої оцінки Путіним ситуації на фронті та внутрішньополітичної стабільності в Росії. Наразі залишається невідомим, чи наважиться Кремль на такий крок найближчим часом і в якому форматі він може бути реалізований.
Аналітики ISW також звернули увагу, що Кремль паралельно розширює повноваження силових структур на випадок мобілізації та воєнного часу. На їхню думку, такі заходи можуть свідчити про підготовку влади до можливих соціальних потрясінь, пов’язаних із новими мобілізаційними рішеннями.
На цьому тлі російський диктатор Путін намагався запевнити громадян у стійкості економіки РФ попри зростання проблем у паливно-енергетичному секторі. Під час засідання уряду 22 липня він заявив, що російська економіка нібито зберігає стабільність, незважаючи на “зовнішні спроби дестабілізувати паливно-енергетичний комплекс”.
Так Кремль фактично охарактеризував далекобійні удари України по об’єктах енергетичної інфраструктури Росії. В ISW вважають, що заяви Путіна пролунали на тлі дедалі помітніших економічних труднощів та дефіциту пального, які можуть посилювати внутрішні ризики для російської влади.
-
Російський диктатор Володимир Путін змінив підхід до війни проти України після того, як не зміг досягти бажаного результату в контактах із Заходом.