Про це свідчить картка законопроєкту на сайті Верховної Ради.
Рада схвалила угоду у вівторок, 14 липня. Документ, укладений ще 3 лютого 2022 року в Києві, роками чекав на ратифікацію — процес відклали через початок повномасштабної війни.
Угода передбачає взаємне зняття мит: Туреччина відкриє ринок для понад 93% українських промислових товарів і майже 8% сільськогосподарських, а протягом наступних кількох років — ще для невеликої частки решти категорій. Україна натомість поступово скасує мита для більш ніж половини турецьких промислових товарів і приблизно десятої частини сільськогосподарських, з поступовим розширенням списку до 2-10 років.
У профільному комітеті Ради оцінку угоди дав заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
За його словами, документ економічно вигідніший для Туреччини, ніж для України — під найбільшим ударом опиниться легка промисловість, а також виробники транспортних засобів, цементу, добрив, будматеріалів, ліфтів і електрообладнання.
За його підрахунками, ратифікація коштуватиме Україні близько 1,5% ВВП у середньостроковій перспективі, тому депутат наполягає на компенсаційних механізмах для постраждалих галузей — від субсидій на техніку до податкових компенсацій капітальних витрат.
Чотири роки від підписання до ратифікації: як угода з Туреччиною чекала своєї черги
Угоду про зону вільної торгівлі Зеленський та Ердоган підписали в Києві 3 лютого 2022 року — тоді Шмигаль назвав це історичною подією, до якої Україна йшла майже 20 років, а третьою угодою про вільну торгівлю за два роки після домовленостей з Британією та Ізраїлем. Сторони розраховували вивести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
Через три тижні почалося повномасштабне вторгнення, і ратифікацію угоди в парламентах обох країн відклали на невизначений термін. У грудні 2023-го, коли Туреччина вже входила до трійки найбільших торговельних партнерів України, представники турецької сторони публічно нагадували, що документ так і залишається нератифікованим через війну.
Лише в травні 2024 року український уряд підтримав законопроєкт про ратифікацію й передав його до Верховної Ради.
Навесні 2025-го, зустрічаючись із турецькими урядовцями, Зеленський заявляв про готовність ратифікувати документ під час одного з наступних візитів Ердогана. Депутати проголосували за це лише зараз, через понад чотири роки після підписання.