Каталізатором, як би це дивно не звучало, може стати надто серйозний тиск Путіна на Лукашенка.
1. Те, з якою швидкістю Лукашенкові вдалося отримати дозвіл від Пекіна на термінову зустріч з Сі, лише підтверджує, що розмова Лукашенка та Путіна відбулася в дуже складній обстановці і, судячи з усього, Лукашенко сказав “Ні” на всі воєнні побажання Володимира Путіна.
2. Китай сьогодні де-факто заявляє, що він стає головним протектором режиму Лукашенка і білоруської державності.
Сі уже зробив заяву про те, що він повністю підтримує державний суверенітет і незалежність Білорусі, й це має стати червоною лінією для Володимира Путіна. Китай, по суті заявив, що підтримує Лукашенка в тому, щоб той не надавав свою територію для того, щоб Путін розпочинав бойові дії як на території Європи, так і для повторення вторгнення в Україну зі сторони Білорусі.
Читайте також: Лукашенко після розмови з Путіним на Валдаї полетів до Китаю та зустрівся зі Сі Цзіньпіном
3. Судячи з усього, ми вперше стоїмо на порозі того що Китай увійти в переговорний процес про закінчення війни в Україні. Ця ситуація, яка відбувається зараз із Білоруссю та бажання росіян розширити війну на треті країни, вкрай не подобається Китаю. Існує доволі висока ймовірність того, що Китай справді розпочне більш активно входити в наш переговорний процес.
Думаю, що після візиту Лукашенка до Пекіна можуть активізуватися переговори, санкціоновані КНР, по лінії Мінськ-Вашингтон-Литва-Польща-Брюссель щодо калійних добрив. А з іншої сторони, можуть активізуватися процеси по лінії Пекін-Вашингтон з приводу переговорів щодо України та щодо того, як закінчувати війну та спільно почати тиснути на Кремль. І в цьому контексті, повторю те що я говорив дуже багато місяців поспіль: наша проблема полягає в тому, в тому, що ми взагалі не маємо контактів в КНР.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.