Таку думку висловила докторка філософії, експертка із зовнішніх та внутрішніх політик Людмила Покровщук у спільному проєкті Slawa.TV та Еспресо “Український фокус. Ранок”.
За її словами, якщо після окупації у 2014 році Крим сприймався в Росії як політичний успіх, то після початку повномасштабної війни ситуація суттєво змінилася.
“Справа в самому Криму, в самому півострові. Тому що, якщо в 14-му році, коли відбулася ця окупація Криму, то ми знаємо, наскільки це, як кажуть, перемога переможна була в Росії. Але після 22-го року з розвитком технологій Крим на сьогодні зовсім уже по-іншому виглядає і як для Росії, і, до речі, зауважу, для наших європейських партнерів і не тільки європейських партнерів. Тому що, якщо до 22-го року, в принципі, Європа більше переймалася своїм східним флангом, Польща, країни Балтії, ну, до цього, як і зараз, але тим не менш, ми знаємо, вона спокійно торгувала з Росією і диверсифікація всіх торгівельних потоків, вона відбулась після повномасштабного вторгнення, коли була основна пік санкцій був відбувся, коли були накладені вони збільшені. Але проблема стала самому Чорноморському регіоні, тому що логістика, як яка раніше, зауважу, вона йшла через певний коридор через Росію, вона повністю після 22-го року була обрізана з Європою”, – розповіла вона.
Експертка зазначила, що країни Європи та інші міжнародні партнери почали розглядати Чорноморський регіон як важливий логістичний коридор між Європою та Азією, безпека якого безпосередньо залежить від ситуації навколо Криму.
“На сьогодні Європа розглядає як Чорноморський регіон, особливо, як оцей Серединний коридор, який сьогодні дуже активно розвивається, як логістика сполучення між Азією і Європою. І країни оцього регіону, враховуючи і Європу, і країни Південного Кавказу, країни Азії, не говоримо вже про Китай, особливо Туреччина. Вони дуже зацікавлені, щоб все було спокійно в цьому регіоні. А спокійно воно бути не може, тому що Росія постійно всіх шантажує своєю присутністю в Криму і оцим і озброєнням, яке там вона наростила, види озброєння теж на півострові, але ми знаємо, що і Чорноморський флот, вона дещо частину перевела, теж враховуючи санкції України відносно зараз Криму”, – зазначила вона.
Людмила Покровщук нагадала, що після повномасштабного вторгнення Росії традиційні логістичні маршрути були порушені, а значення альтернативних транспортних коридорів через Чорне море суттєво зросло.
На думку експертки, саме тому європейські держави та союзники по НАТО дедалі більше уваги приділяють безпеці Чорноморського регіону та стримуванню російського впливу.
“Тому Крим зовсім по-іншому на сьогодні розглядається вже країнами Європи. Він розглядається як така точка шантажу постійно всіх в Чорноморському басейні, особливо цього логістичного коридору зв’язку, економічного логістичного коридору зв’язку між Європою і Азією. Тому що іншого на сьогодні, в принципі, такого привабливого, щоб і вартість була достатня логістично-економічна, немає. Тому Європа, як і Альянс до речі, зауважу, теж, він по-іншому став розглядати, особливо Крим, враховуючи після особливо ж після 22-го року, тому що на сьогодні дуже активно розвивається оцей фланг по лінії Румунії, по лінії Болгарії. От ви задали питання, чому вони, можливо, допоможуть Україні якимись компонентами, щоб все-таки нанести певні удари точкові і по Російській Федерації, враховуючи цю її окупацію, яка відбулася після 14-го року. Тому що, зауважу, змінилося все дуже багато, особливо після 22-го року. Особливо, коли заблокований, ми ж пам’ятаємо, був Чорноморський басейн, коли ту ми з Зернову угоду підписували, а все-таки не забуваємо, поставка України була 90% нашої логістики, тільки нашої логістики, так, йшло через Чорне море. Але ж ми не забуваємо, що наскільки це було те, що цей європейський зв’язок”, – сказала вона.
Людмила Покровщук також зазначила, що домінування Росії в Чорному морі значною мірою базується на контролі над Кримом. Саме тому міжнародні партнери України зацікавлені в обмеженні військових можливостей РФ на півострові та в регіоні загалом.
Водночас вона наголосила, що наразі не йдеться про швидку деокупацію Криму, однак тиск на Росію може стати додатковим інструментом для просування переговорного процесу.
“Тому на сьогодні, щоб забезпечити спокій, щоб не було оцього постійного шантажу Російської Федерації, сьогодні наші партнери максимально зацікавлені, щоб домінування Російської Федерації не було в Чорноморському басейні, а домінує вона за рахунок, зауважу Криму. Тому потрібно, як кажеться, урівноважити от оці безпекові компоненти. Тому на сьогодні, я думаю, що буде прийнято певне рішення щодо, ми не говоримо про швидку деокупацію Криму. Ми це дуже розуміємо, що це дуже складно. Але розпочати певні процеси, що дозволять, ну, і всадити Росію за стіл перемоги. І щодо припинення вогню, те, що ми постійно говоримо про те, що потрібно уже нарешті, щоб Путін дав цей політичний мандат своїй переговорній групі, яка там, можливо, знову буде. Тому Крим, дійсно, це така певна додаткова точка, щоб все-таки всадити Росію за стіл перемовин, щоб розмовляти про припинення російсько-української війни. Тому що на сьогодні, зауважу, Крим – це не тільки їхня перемога, як вони видавали, але це на сьогодні дуже, ну, складний і політичний компонент, і мілітарний компонент з таких для Російської Федерації для його утримання. Больова точка”, – резюмувала вона.
- Нагадаємо, після атак безпілотників на енергетичну інфраструктуру тимчасово окупований Севастополь повністю залишився без електропостачання. Електропідстанцію атакували дрони Сил безпілотних систем ЗСУ. У СБУ також відзвітували про успішні удари по ворожих об’єктах у Криму.