Про це свідчить аналіз американського Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), пише Euronews.
За даними дослідження, на тлі нестабільності на світових енергетичних ринках через кризу в Ормузькій протоці імпорт російського ЗПГ до ЄС зріс приблизно на 25%, а частка американського газу в європейському імпорті збільшилася до 60%. Тож, як зауважують аналітики, попри заявлений курс на енергетичну незалежність, Європа фактично посилила залежність від двох найбільших зовнішніх постачальників газу.
За даними аналізу, що загалом імпорт ЗПГ до ЄС із березня скоротився на 1,2%, а разом із Великою Британією – на 3%. Водночас окремі країни демонструють протилежну тенденцію. Найбільше зростання зафіксували в Німеччині, де імпорт ЗПГ у березні-травні 2026 року зріс на 72% у річному вимірі. Також наростили закупівлі Італія та Бельгія.
Попри це, стримувати наслідки енергетичної кризи Європі допомагає розвиток відновлюваної енергетики. Так, сонячна генерація дозволила європейським країнам заощадити 12,8 млрд євро станом на початок червня. Загалом у 2025 році чиста енергія зекономила ЄС близько 51 млрд євро завдяки скороченню імпорту викопного палива.
Водночас експерти наголошують: витрати Євросоюзу на подолання наслідків енергетичної кризи вже сягнули 60 млрд євро, і лише незначна частина цих коштів була спрямована на електрифікацію та довгострокові рішення. На думку фахівців, пришвидшення переходу на електротранспорт, теплові насоси й відновлювані джерела енергії залишається головним способом зменшити залежність Європи від імпортного газу та захистити економіку від майбутніх енергетичних криз.
- Тим часом три країни Африки – Нігерія, Нігер та Алжир – об’єднали зусилля для постачання до Європи 30 млрд кубометрів газу щороку на тлі відмови від російського палива. Вони активізували реалізацію масштабного проєкту Транссахарського газопроводу на 4 128 км. Ініціатива набуває особливого значення в умовах поступового згортання залежності європейських країн від російських енергоносіїв.