Більше про причину зростання цін в етері Громадського радіо розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком.
“Коли відбувається якась криза, то відразу з’являється багато охочих на ній заробити. Зокрема трейдерів, які торгують деривативами. І на нафтовій, і на газовій біржі 90% товару — це не реальний товар, а папери. Перекладання паперів. Тому, безумовно, багато трейдерів на цьому ажіотажі хочуть спіймати свою жар-птицю”, — сказав він.
Він нагадав, що є проблеми з Ормузькою протокою, але зазначив, що вона не перекрити, не замінована. Влада Ірану на тлі військової операції США та Ізраїлю лише заявила про її закриття й зазначила, що рух протокою є небезпечним. І на цю заяву відразу відреагували постачальники газу та нафти, а також страхові компанії, які не хочуть страхувати воєнні ризики. Тому перевезення нафти й газу зупинилися.
Ще одним чинником проблем на газовому ринку могла стати зупинка Катаром найбільшого у світі заводу скрапленого газу. Однак Володимир Омельченко каже: Європа не залежить від газу з Катару, він постачає на європейський ринок лише 7% газу, а решта йде в Китай, Індію та країни Азії. “Сім відсотків — це не мало, але й небагато”, — зазначив керівник енергетичних програм Центру Разумкова.
За словами Володимира Омельченка, причина подорожчання газу в тому, що ЄС вийшов з опалювального сезону з рекордно низькими запасами блакитного палива у підземних сховищах. Тому “ефект Ормузької протоки” зіграв синергетичну роль і ціни пішли вгору. Хоча, як зазначив експерт, тут також попрацювали спекулянти.
Щоб не подорожчала продукція, яка залежить від газу, Володимир Омельченко радить поки що не купувати газ, а зачекати хоча б тиждень, щоб перевірити, як далі розвиватиметься ситуація.
- 5 березня Антимонопольний комітет України дав мережам АЗС три дні, щоб пояснити різке зростання цін на світлі нафтопродукти. Там хочуть пересвідчитися, чи не було змови між учасниками ринку