Міністр справ закордонних Сибіга слушно твердить: “Російські терористи продовжуватимуть посилювати ці загрози доти, доки світ їх не зупинить. Рішення готові: санкції проти Росатома, запропоновані Україною поправки до Статуту МАГАТЕ та посилена протиповітряна оборона для українських захисників, щоб запобігти ударам РФ по ядерній енергетичній системі. Світ повинен звернути увагу на неприйнятну та безрозсудну поведінку РФ, що наражає на пряму небезпеку сотні мільйонів європейців“.
Проте міністр чомусь не закликає наших європейських партнерів про необхідність негайного обмеження нафтового трафіку агресора через Балтику (в чорних списках ЄС 640 танкерів, яких вони “чомусь” не зупиняють, бо бачите “свобода мореплавства понад усе”).
Чомусь українська дипломатія була абсолютно бездіяльною, коли Литва за схвалення Єврокомісії укладала новий контракт на транзит російського газу до Калінінграда наприкінці 2025 року. Ну, якщо вже уклали, то чому зараз не закликати ЄС і уряд Литви припинити транзит до Калінінградської області РФ (а там не тільки газ, але й залізничний та автомобільний рух, нафтопродукти – торгівля не зупиняється) з огляду на терор, який Росія влаштовує в Європі українцям.
Читайте також: “Гарантії безпеки” нам пропонують ті ж люди, які пропонували “енергетичне перемир’я”
Я вам скажу, чому міністр Сибіга (не найгірший з правлячої камарильї) цього не робить. Не тільки тому, що усі “рєшали” не на Михайлівській, а на Банковій. Партнери просто скажуть майже цитатою з Євангелія – чому ж бачиш скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не відчуваєш?
Мається на увазі, що попри російські удари по енергоінфраструктурі України, транзит російської нафти двом євросатрапіям Росії в ЄС і НАТО триває. І здійснює це українська державна компанія “Укртранснафта”, яка теж отримала 27 січня нищівний удар по ЛВДС “Броди” (до речі, пожежу загасили тільки цими днями, 10 днів резервуар горів).
І дорогоцінна дефіцитна електроенергія продовжує живити насоси, що качають російську нафту, за яку Кремль продовжує отримувати гроші на нові шахеди, балістику, крилаті ракети.
Очевидно, новопризначеному міністрові енергетики і старому премʼєрові уряду України Шмигалеві байдуже усе це. Аби гроші капали куди потрібно.
Ось тому міністр Сибіга струшує повітря дипломатичними вивертами, на які мало хто зверне увагу. Як і на белькотіння Зеленського щодо нової ініціативи “енергетичного перемирʼя” від американських “партнерів”. Ну, а Мордор за таких обставин продовжуватиме терор українців, адже Трампу пообіцяно “велику угоду” на 12 трлн. доларів і тому будь-які діяння Владіміра будуть знаходити виправдання в очах Донні.
Як завжди, усі сподівання на наших “ангелів неба” з різнорідних сил ППО, енергетиків з “Укренерго” та регіональних операторів систем розподілу, титанів з нашої атомки, на якій зараз тримається уся наша генерація. А також на асиметричні дії певних підрозділів Сил оборони України з урахуванням низьких температур на європейській частині Мордору. Око за око.
Про автора. Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.