1. США утримувалися і будуть утримуватися від санкцій проти двох галузей російської економіки: виробників добрив та Росатома. Запровадити санкції на ці галузі російської економіки – вистрелити собі в ногу. І тому зараз я не вірю в те, що відбудуться якісь кардинальні зміни, про які так багато почали у нас говорити на різних рівнях.
2. Наша ключова проблема полягає в тому, що чи не єдиним інструментом тиску на Путіна в питанні обстрілів підстанцій біля АЕС є особисте прохання Трампа. Звичайно, нам потрібно розгорнути інформаційну машину, що Росія хоче повторити Чорнобиль, має зʼявитися переляк наших сусідів, але без елементу “прохання Трампа” цей процес навряд чи зрушиться з місця.
3. Між іншим, саме в цьому контексті варто дивитися на злив інформації, що росіяни відмовилися передавати в американське управління Запорізьку АЕС. Думаю, це якраз частина запобіжних інструментів РФ в майбутніх торгах з США.
Запорізька АЕС з 90-х була “полігоном” для американських технологій і для американців дуже чутливим є те, що ці технології опинилися в руках росіян. І вони готові багато чого зробити для того, щоб мати контроль над ЗАЕС.
Читайте також: Переговори з Росією. Кілька важливих змін січня
4. Якщо спробувати подивитися на все це трохи ширше, маємо доволі складну картину всередині США з приводу майбутніх стосунків з РФ. З одного боку, є бажання заробити на “проєктах Дмітрієва” (Зеленський озвучив астрономічні пропозиції в 12 трлн). З іншого, – є концепція Бесента про максимальне витіснення Росії з нафтових розкладів всього світу.
Це два прямо протилежні напрямки, які можуть зійтися тільки в одному випадку: якщо Путін погодиться на вторинну роль в грі США проти Китаю. Справа в тому, що в цих міфічних 12 трильйонах закладені абсолютно реальні рідкісноземи Арктики. А це прямий конфлікт з Пекіном. Все інше, особливо наддорогий видобуток арктичних вуглеводнів, цікавить США, але в віддаленій перспективі. І тут ми маємо ключову проблему: США однією рукою роблять одне, а другою – прямо протилежне.
5. Наскільки я розумію, росіяни поставили перед собою задачу до літа зробити частковий блекаут України. І далі вийти на результативні для себе переговори. І це головний виклик для нас. Особливо, зважаючи на те, що поки тільки шукаються рішення, як цьому запобігти.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.