Американська компанія “Добра Літіум”, пов’язана з давнім знайомим Дональда Трампа Рональдом Лаудером, розроблятиме родовище літію у Кіровоградській області. 12 січня уряд визначив переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл металічних корисних копалин, які видобуватимуться у межах ділянки літієвих руд “Добра”. Угода передбачає користування надрами на 50 років, а мінімальний обсяг інвестицій – $179 млн. Цю угоду називають історичною, водночас експерти не відкидають можливості, що запаси білої нафти, як часом називають літій, можуть не виправдати очікувань
У громаді не мають інформації, як обирали переможця
Ділянка “Добра” займає площу 17,07 кв. км Новоукраїнський район Кіровоградської області, поряд з селами Новостанкувата Тернове Добровеличкіської громади.
Голова громади Володимир Осієвський 20 січня 2025 року, у день інавгурації Дональда Трампа записав до відеозвернення до нього, у якому вказав, що громада має найбільше в Європі родовище літієвих руд і зацікавлена в надійних інвесторах. Однак тепер у коментарі Еспресо Володимир Осієвський заявив, що не володіє інформацією про результати конкурсу. Раніше ГО “Нова Енергія” повідомляла, що органи державної влади не повідомляли громаду щодо участі у роботі Міжвідомчої комісії з організації укладення угоди про розподіл продукції.
У Мінекономіки повідомили, що на конкурс подали заявки дві компанії, однак хто був конкурентом “Добра Літіум” не розголошують
“У межах конкурсу надійшли дві заявки. Обидві відповідали вимогам і були допущені до оцінювання. Міжвідомча комісія провела аналіз та експертну оцінку пропозицій за 9 критеріями, визначеними умовами конкурсу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1059. Зокрема оцінювали програму робіт, обсяг і умови інвестицій, параметри розподілу продукції на користь держави, досвід реалізації подібних проєктів, екологічні та соціальні підходи, а також плани щодо використання українських товарів і робочої сили”, – повідомили Еспресо у пресслужбі Міністерства економіки
У міністерстві зазначили, що ключовою перевагою конкурсної заяви Добра Літіум є високопрофесійні, добре обґрунтовані і масштабні проєктні пропозиції по всіх критеріях, передбачених умовами конкурсу.
“Родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища”, – повідомила Юлія Свириденко.
В Україні немає даних щодо реальних запасів літію
Чимало експертів, дотичних до сфери надрокористування, сходяться на тому, що найбільша проблема України у тому, що у нас практично 30 років не проводили активної геологічної розвідки. Тому усі заяви про те, що нас літію на стільки то мільярдів, рідкісноземельних металів на стільки-то – зі стелі.
“Це історична подія для України. Це шанс, щоб ми переродилися в міжнародних підходах до геополітики, щоб нам як країні почали довіряти інвестори, – каже засновниця Національної асоціації добувної промисловості Ксенія Оринчак. – Але при цьому нам треба ще багато чого зробити. Ми єдина країна з пострадянського простору, яка досі не має оновлених правил надрокористування. У нас подекуди діють старі протоколи, які методички ще 50-70-хх років”.
За її словами, ніхто з експертів нині не може на 100% сказати, наскільки потужними є запаси літію на ділянці “Добра”, бо геологорозвідувальні роботи за сучасними технологіями там не проводились. Щобільше, у нас немає покоління геологів, яке б працювало з видобутком літію на теренах України, як і немає лабораторії, де б можна було дослідити керн на вміст літію.
“Це треба все вести в Польщу Німеччину чи в іншу країну на аналіз. Відповідно, це все для нас невідоме. Тому немає жодного експерта, який вам скаже 100%, що там щось буде. Те, що інформація викликає більше скептицизму, ніж оптимізму. Але дай Боже, ми будемо не праві, а якщо ці поклади дійсно знайдуть”, – каже Ксенія Оринчак.
Саме тому ділянка “Добра” насамперед йде на георозвідувальні роботи.
“Це означає, що при стабільному фінансуванні, безперервному фінансуванні геологорозвідувальних робіт, результати зможуть отримати протягом від трьох–п’яти років. Якщо складна геологія, велика ділянка, то розвідка може тривати і до 10 років. Тому про видобуток “вже завтра” не може бути й мови. І це не Україна придумала – це світова практика. У деяких компаніях тільки на 20-й рік іде видобуток, я вже не говорю про повернення інвестиції”, – каже Ксенія Оринчак.
Разом з літієм можуть бути поклади рідкісноземельних металів
За даними Держгеонадр, супутні корисними копалинами на ділянці Добрій є руди танталові, руди ніобієві, руди рубідієві, руди берилієві, руди олов’яні, руди цезієвмісні, руди вольфрамові, руди золота
Засновник Velta Holding Андрій Бродський в інтерв’ю Еспресо раніше завляв, що український літій насправді неякісний і його видобуток може бути комерційно привабливим лише завдяки супутнім металам.
“Свого часу дуже цікавився літієвими родовищами України. Не буду зараз казати назву, але два з них були справді цікаві, але не завдяки вмісту літію в цих родовищах, а внаслідок того, що там були супутні рідкісноземельні метали. Український літій сам по собі неякісний і нерентабельний при видобутку, – розповів він. – Український літій – це міф, який свого часу хтось запустив у ЗМІ і цей міф пішов гуляти по світу. А ось рідкісноземельні метали, які містяться в тих самих родовищах, – це зовсім інша справа”.
Водночас за словами Ксенії Оринчак, наразі через прогалини в українському законодавстві підприємства, які мають право на видобуток однієї корисної копалини часто мають проблеми з продажем супутніх і це зупиняє інвесторів. Зокрема, в Україні досі не ухвалений закон про відходи.
“Нещодавно я була у Лондоні і до мене після круглого столу вишикувалась черга з п’яти чи шести компаній, які питали, а що у вас з відходами видобувної галузі, з хвостосховищами. Бо вони хочуть переробляти їх. А в нас для цього взагалі немає юридичного механізму”, – каже вона.