Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко.
“Головний пріоритет — посилення обороноздатності: значна частина коштів спрямовується на забезпечення армії, модернізацію озброєння та підтримку оборонно-промислового комплексу”, – заявила пресслужба парламенту.
Зазначено, що бюджет окреслює ключові макропоказники, орієнтири державної фінансової політики та баланс між доходами та видатками.
“Документ враховує потреби воєнного часу, вимоги економічної стабільності, пріоритети державного управління та зобов’язання України в межах міжнародних програм співпраці”, – додали у ВР.
Нардеп Ярослав Железняк уточнює, що загалом за закон проголосували 193 нардепи від “Слуги Народу”, 16 – “Платформа за життя та мир”, по 11 від “Відновлення” та “За майбутнє”, 16 від “Довіри”, від “Голосу” – один депутат та жоден парламентар від “ЄС” і “Батьківщина” не віддав свій голос.
Ключові пріоритети бюджету – оборона, безпека і соціальна стійкість, – Свириденко
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголосила, що держбюджет-2026 є важливою основою для планування життя держави на наступний рік та отримання міжнародного фінансування, в тому числі допомоги за новою програмою МВФ на 2026-2029 роки.
“Ключові пріоритети бюджету – оборона, безпека і соціальна стійкість. Це той фундамент, на якому будується державна політика”, – наголосила вона.
Також Свириденко окреслила, які видатки передбачено головним кошторисом на наступний рік.
1. Оборона та безпека
За словами Свириденко, 100% власних надходжень держава спрямує на Сили Оборони: грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виробництво української зброї, в тому числі дронів.
“Наступного року витратимо на армію — 2,8 трлн гривень, це майже 60% від усіх видатків”, – зазначила прем’єр-міністерка.
2. Соціальна стійкість
- Освіта – передбачено 273,9 млрд грн (+75 млрд грн до 2025 року).
“Зокрема 195,3 млрд грн (+55,4 млрд грн до 2025 року), що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року”, – зазначили Свириденко.
Вона додала, що також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.
- Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38, 8 млрд грн до 2025 року).
Серед пріоритетів: збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги, безкоштовні ліки, перевірка здоровʼя для громадян віком 40+ років.
- Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн.
“Зосереджуємо увагу на підтримці людей, які втратили дім через війну. Зокрема 1,4 млрд грн заклали на нову програму для підтримки ВПО з ТОТ”, – акцентувала Свириденко.
- Ветеранська політика – 18,9 млрд грн.
За словами прем’єрки, фінансування зросте на 6,3 млрд грн порівняно з минулим роком.
“Це зокрема підтримка житлом, інструменти для подальшої реінтеграції в цивільне життя”, – пояснила вона.
- Соціальна підтримка – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн до 2025 року).
Зокрема, гроші підуть на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії; підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток – комплексну підтримку сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, єЯсла, Пакунок школяра).
- Безпека на прифронтових регіонах.
“Вперше передбачили 1 млрд грн на укриття у дитячих садках”, – наголосила Свириденко.
3. Підтримка підприємців
Планується продовжити програми підтримки бізнесу та українських виробників у межах політики “Зроблено в Україні”.
“Зокрема у держбюджеті передбачені кошти на “Доступні кредити “5-7-9%”, індустріальні парки, програми часткової компенсації української техніки та обладнання, гранти та інші ініціативи з розвитку українських виробників. Також передбачені кошти для забезпечення українців житлом за програмою “єОселя”, – розповіла прем’єрка.
4. Підтримка регіонів, в тому числі прифронтових – 293 млрд грн.
“Ці кошти забезпечать оплату праці педагогів, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та компенсацію різниці в тарифах”, – зазначила Свириденко.
Макропоказники. Юлія Свириденко акцентувала, що попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення. У 2026 році, за її словами, прогнозується подальше зростання ВВП до 10,31 трлн грн, уповільнення інфляції та зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч грн.
“Доходи бюджету зростуть до 2,92 трлн грн, що на 446,8 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Видатки теж зростуть – і становитимуть 4,83 трлн грн, що на 134,5 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Мета бюджету – забезпечити оборону країни, підтримати людей і створити умови для економічного зростання навіть в умовах повномасштабного вторгнення”, – резюмувала прем’єр-міністерка України.
Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде, – Зеленський
Ухвалення Державного бюджету на 2026 рік прокоментував президент Володимир Зеленський.
“Вдячний усім парламентарям, які підтримали бюджет наступного року. Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року. Пріоритети очевидні: гарантування нашої оборони, соціальних програм і можливостей відновлювати життя після російських ударів. Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде”, – зазначив глава держави.
Раніше сьогодні комітет Верховної Ради з питань бюджету погодив проєкт держбюджету-2026 до другого читання та рекомендував парламенту ухвалити його в цілому.
Як заявили голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа та член комітету Олексій Гончаренко, ключовою новацією для підготовки до другого читання стало те, що місцевим бюджетам пропонують залишити 64% ПДФО, збільшивши їх частку на 4%. Ці додаткові кошти мають бути спрямовані на розрахунки за енергоносії та покриття заборгованості за різницею в тарифах, якщо така є.
Підласа також уточнила, що субвенцію на різницю в тарифах у розмірі 15,2 млрд грн планують виключити із проєкту. Крім того, узгоджено виділення 1 млрд грн на закупівлю озброєння та техніки для Міноборони — за рахунок скорочення програми “військового резерву”. Ще 244 млн грн мають отримати Бюро економічної безпеки — кошти візьмуть із Резервного фонду.
Щодо соціальних видатків, Підласа підкреслила:
“Залишається підвищення заробітної плати для вчителів: з 1 січня – на 30% та 1 вересня – ще на 20% без будь-яких змін в підходах до оплати праці вчителів”.
Водночас пропонується додатково передбачити 4,8 млрд грн на програму престижності праці педагогів, щоб упродовж року була можливість розглянути ще одне підвищення зарплат.
Нардеп Ярослав Железняк у свою чергу розкритикував проєкт державного бюджету на 2026 рік, назвавши його незбалансованим та таким, що має ознаки “виборчого” або “популістичного”. Політик наголосив, що для розуміння проблем документа достатньо лише двох ключових цифр.
За словами депутата, перша проблема — це “діра в армії”. Він підкреслив, що на фінансування сектору безпеки й оборони на наступний рік закладено на 300 млрд грн менше, ніж цього року, хоча реальні потреби будуть вищими.
Другий критичний показник, на який звернув увагу політик, — це дефіцит зовнішнього фінансування. За його оцінками, у бюджеті вже зараз існує “діра у $20–21 мільярдів”, і станом на 3 грудня уряд не має відповіді, звідки будуть отримані ці кошти. Він нагадав, що програма МВФ фактично заблокована, оскільки залежить від європейського фінансування, а програма допомоги від ЄС також досі не погоджена.
- 19 листопада народний депутат Ярослав Железняк прокоментував перспективи ухвалення державного бюджету України на 2026 рік.