Про це йдеться в огляді банківського сектору за листопад Національного банку.
За даними НБУ, у третьому кварталі цього року банківський сектор отримав 39,9 млрд грн прибутків. Водночас з 60 банків 11 виявились збитковими.
“На початку листопада з ринку було виведено РВС Банк (0,04% від загальних активів банків) через неподання плану фінансового оздоровлення з урахуванням зауважень НБУ, продовження ризикової діяльності та неспроможність усунути недоліки й нормалізувати фінансовий стан, – повідомляє Нацбанк та запевняє – ліквідація банку не матиме помітного впливу на банківський сектор.
Які банки опинились у списку збиткових
Серед 11 збиткових банків саме РВС станом на 1 жовтня демонстрував найбільший збиток – 139,6 млн грн. Це невеликий банк, який має 33,2 тис. вкладників. Наразі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що шукає потенційного інвестора, зацікавленого у виведенні банку у спосіб, інший ніж ліквідація.
РВС Банк – поки що єдиний банк, який НБУ вирішив вивести з ринку у цьому році. Це невеликий банк, власником якого є Олександр Стецюк (99%) та Катерина Демчак (1%) – дочка екснардепа Руслана Демчака. До слова, Олександр Стецюк свого часу був помічником народного депутата.
На другому місці – Перший інвестиційний банк (PIN) зі 43,9 млн грн збитків. З 2024 року цей банк контролює держава – після націоналізації 88,9% частки, яку конфіскували у російського мільярдера і президента московського футбольного клубу “ЦСКА” Євгенія Гінера. Спочатку Фонд держмайна заявляв про підготовку до приватизації банку, однак пізніше заговорили про створення на базі PIN поштового банку.
До трійки “лідерів” увійшов також Банк Альянс з 42,5 млн грн збитку. У січні 2024 року НАБУ та САП оголосили у міжнародний розшук тодішню голову правління банку Юлію Фролову у справі про завдання 716 млн грн збитків Укренерго. А на початку листопада цього року НБУ наклав на фінустанову відразу два штрафи – на 67,575 за неналежну організацію та проведення фінмоніторингу та на 15,9 млн грн за неналежну перевірку клієнта, в тому числі не здійснення додаткової перевірки клієнта, кінцевий бенефіціарний власник якого є членом сім’ї політично значущої особи.
Банки, які на 1 жовтня демонстрували збитки. Дані НБУ
Чи загрожує така кількість збиткових банків стабільності банківської системи
Попри те, що формально 18% банків є збитковими, насправді загальна частка активів збиткових банків менша за 1% від загального обсягу активів банківської системи. Тобто жоден з цих банків не є системно важливим. Тому навіть якщо НБУ ухвалить рішення про виведення з ринку якогось з цих банків, це не матиме впливу на банківську систему в цілому.
“Якщо говорити про 11 збиткових банків, то кожен із них має свої причини. Основні з них – це санкції проти їхніх власників, що не дають змоги ефективно управляти такими банками та розвивати їхню діяльність, а також зменшення доходів від кредитування та інших операцій”, – каже Еспресо фінансовий експерт Віктор Гальчинський.
Водночас він відзначає інший момент – левову частку прибутків банківської системи забезпечують державні банки. Натомість у більшості приватних банків з іноземним капіталом прибутки знизились.
“Український банківський ринок досить конкурентний, і сьогодні найбільший дохід та прибуток тут мають ті, хто має найбільше клієнтів і не боїться видавати найбільше кредитів. Тому прибуток збільшують державні та деякі приватні банки. Водночас переважна більшість приватних та іноземних банків в Україні знизили прибуток порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Це пов’язано як з перетіканням клієнтів і кредитів до більших банків, так і зі збільшенням витрат на діяльність”.
За його словами, якщо в Україні таки збільшать ставку податку на прибуток банків до 50%, це негативно позначиться на банківському бізнесі.
“Цілком можливо, що у наступному році ми побачимо ще більше скорочення прибутків недержавних банків з огляду на підтриманий Верховною Радою в першому читанні законопроєкт про відновлення 50% ставки податку на прибуток банків, що зробить банківський бізнес непривабливим для розвитку”, – каже Віктор Гальчинський.