Про це “Еспресо.Захід” розповів Іван Кільган.
“Біодизель – це те, чого потребує Європа. І нарешті ми змогли отримати всі сертифікати якості і відправили першу цистерну до Румунії і відкоркувати шампанське. Ми подолали складний шлях і стали не лише отримали першу в Україні ліцензію на виробництво біодизелю, а й стали першим експортером”, – каже Іван Кільган.
Виробницвом біодизелю він зацікавився ще у 2017 році. І був першим в Україні, хто отримав технічні умови на виробництво біодизелю.
“Три роки тому законодавство змінили для на виробництва біодизелю стала потрібна ліцензія. На те, аби її отримати пішло майже три роки. Бо досі ніхто її не отримував і багато документів треба було виготовляти вперше”, – розповідає Іван Кільган.
Загалом, аби отримати ліцензію, довелось виробити майже три сотні документів – починаючи від дозволів Державної архітектурної інспекції до сертифіката якості EN 14214, з якими товар можна експортувати до ЄС. Насправді підтвердити якість продукції було найскладніше, бо в Україні немає жодної державної сертифікованої лабораторії, де можна зробити такий аналіз. Є лише одна американська лабораторія.
Біодизель міг би знизити ціну на солярку для сільського господарства
За його словами, Україна як один з найбільших виробників олії мала б бути лідером з виробництва біодизелю, але для цього треба, аби держава була зацікавлена у розвитку галузі. Адже це лише стимулює переробку. Наприклад, Україна експортує значну кількість ріпаку. Натомість для біодизелю цей ріпак спочатку тут треба переробити на олію, а вже з олії – біодизель. І справа не лише у тому, що експортувати біодизель вигідно. Завдяки біодизелю можна було б знизити вартість пального для аграріїв. Скажімо, у США для аграріїв є спеціальне паливо з 20% вмістом біодизелю. Але заправляти ним авто заборонено.
“Ми можемо значно скоротити для сільського господарства ціну на паливо. Нині 130 євро акциз на біодизель, а 260 євро 00 на солярку. Якщо додати 20% біодизелю до солярки, то її ціна може впасти з 55 до 45 грн за літр. Але важливо, аби державі це було потрібно. Аби державотворці думали, як поліпшити умови для аграріїв, а не про схеми”.
Обсяги виробництва планують збільшити вдесятеро
Наразі підприємство Івана Кільгана випускає 24 тонни на добу, але виробництво планують збільшити щонайменше вдесятеро.
“Плануємо досягнути показника 250 – 300 тонн на добу. Компанія Шелл готова забирати все, що ми виробимо. А це серйозна компанія”, – каже він.
Наразі на виробництві залучені 15 осіб.
“Це повністю технологічний процес – все в комп’ютері. Немає ручної роботи. Це було моїм принциповим завданням – поставити європейське обладнання, аби людина не могла втрутитись у процес, аби ніяких домішок не було. Комп’ютер повністю регулює процес, тож ми гарантуємо дотримання якісних показників, – каже Іван Кільган. – Метанол і каталізатори закуповуємо в ЄС, в Україні – олію. Олія може бути як соняшникова, так ріпакова чи навіть тваринний жир. Дані про кожен складник треба подати на митницю – вона контролює, аби не було жодних складників з країни-агресора. Насправді процес розвитку біодизелю найбільше гальмує те, що в у нас немає сертифікованих лабораторій. Бо ж людей, які хотіли б працювати у цьому напрямку є багато”.
- У травні цього року фермерське господарство Івана Кільгана на Самбірщині отримало першу і поки єдину в Україні ліцензію на виробництво біодизелю.