Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 19 червня.
Привид Іраку нависає над Вашингтоном: чи нападуть США на Іран
фото: Getty Images
Увага світових медіа прикута до можливої розв’язки ізраїльсько-іранської війни, та головне питання зараз: чи наважиться президент США вступити у конфлікт і до чого це може призвести?
У The Washington Post пишуть, що Трамп поставив Ірану ультиматум, але остаточного рішення щодо війни ще не прийняв. Хоч іранські чиновники прагнуть переговорів, але, можливо, вже занадто пізно, каже президент США і двозначно додає: “Ніхто не знає, що я збираюся робити”.
Одна людина, знайома зі звичками Трампа останніми днями, сказала виданню, що Трамп консультувався з широким колом радників, телефонуючи не лише секретарям Кабінету міністрів, а й ведучим правих ЗМІ, таким як Марк Левін, щоб зібрати аргументи за і проти військових дій.
Тому у виданні іронізують, що Трамп, “як завжди, непередбачуваний, навіть перед лицем війни”.
Натомість у Bloomberg стверджують, що американські чиновники вже готуються до можливого удару по Ірану найближчими днями.
“Ситуація все ще розвивається і може змінитися, але є повідомлення, що удари американців по Ірану можливі вже на цих вихідних. Вищі керівники кількох федеральних агентств також почали готуватися до нападу”, – кажуть у виданні.
Цікаво те, що відкритість президента США щодо війни є протилежністю його публічним заявам тиждень тому, коли Трамп закликав до дипломатичних переговорів для досягнення угоди про ядерне роззброєння з Іраном. Однак за останні дні ізраїльтяни самостійно знешкодили чи не всі засоби ППО Ірану, тому іранський режим зараз дуже вразливий. Відповідно, Трамп хоче утримати максимальну вигоду з цього, через те посилює риторику, що Іран дуже близький до створення ядерної бомби, хоч розвідники США це і заперечили. Тим більше, що через військові дії, МАГАТЕ втратила слід іранського урану.
А у The New York Times нагадують, що хоч президент Трамп і розглядає можливість швидких військових дій в Ірані, які мають дати блискавичний результат, але такі ж аналогічні очікування були раніше, що війна в Іраку буде швидкою та переможною. Та цього не сталося. Тому, як кажуть у виданні, “привид Іраку зараз нависає над глибоко розділеним, стурбованим Вашингтоном”, хоча раніше президент Трамп і проводив кампанію проти “вічних війн” Америки.
Колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон, який кілька років працював з Трампом, каже, що “нейронні спалахи” визначають політику Трампа щодо Ірану, тобто він покладається більше на інтуїцію, пише Politico. Та сама логіка дій, стверджує Болтон, стосується і політики Трампа щодо НАТО. Це важливо напередодні саміту лідерів альянсу в Гаазі наступного тижня, де очікується, що НАТО встановить нову ціль у розмірі 5 відсотків ВВП на витрати на оборону.
“Проблема з Україною, очевидно, буде в центрі обговорення, – каже Болтон. – І це багато скаже нам про те, чи справді Трамп думає про вихід з НАТО, що, на мою думку, є великим ризиком”.
Болтон описав розділену команду Трампа, де ізоляціоністи – такі як віцепрезидент Джей Ді Венс – та “яструби” змагаються за те, щоб керувати президентом. “Він свідомо оточив себе… людьми, які скажуть: “Так, сер”. Це не ті люди, які збираються дискутувати перед ним”.
Він також підтримав заклик Трампа до союзників збільшити витрати на оборону, але відхилив пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте розділити 5 відсотків ВВП між 3,5 відсотками на оборону та 1,5 відсотками на інфраструктуру.
“Оборона означає оборону. Хороші дороги не зупинять росіян, – сказав Болтон і додав.
Чи може потужна економіка захисти Україну від Росії
фото: Еспресо
У New York Post написали, що за словами міністра фінансів США, угода з Україною щодо мінералів “може запустити економічне зростання на рівні після часів Холодної війни”.
Скотт Бессент вважає, що президент України Володимир Зеленський може побачити історичний поштовх для економіки своєї країни завдяки угоді щодо корисних копалин, укладеній за посередництва США, що може перешкодити майбутній агресії Росії.
“Я завжди кажу, що економічна безпека – це національна безпека”, – сказала Бессент, додавши, що після закінчення конфлікту угода між США та Україною щодо мінералів може створити для ринків України рівень зростання як після холодної війни.
Бессент пояснив, що після падіння залізної завіси польська та українська економіки були подібного розміру, але зараз польська економіка втричі більша.
Якщо 5% нереалістичні, додав він, “давайте просто назвемо це 3,5% та досягнемо цих цілей, на відміну від того, що сталося після 2014 року, коли люди говорили про 2″, а потім ігнорували це”.
Тобто за допомогою угоди щодо корисних копалин Бессент сподівається, що економіка України отримає аналогічний імпульс.
“Якщо українська економіка могла б зростати такими темпами, – сказав Бессент, – я думаю, росіяни могли б їх боятися на той момент”.
У Politico відзначають, що ЄС розробляє схему отримання більшого прибутку із заморожених російських активів. Мова йде про вкладання 200 мільярдів євро російських коштів у більш ризиковані інвестиції, які збільшать виплати Україні, не торкаючись базового капіталу.
Читайте також: Поки Україна в тіні світової політики, Росія користає з хаосу на Близькому Сході. Акценти світових ЗМІ 18 червня