Відповідна інформація з’явилася 14 червня 2025 року на офіційному сайті казахського уряду.
“За результатами проведеної роботи в “шорт-лист” потенційних вендорів увійшли “Росатом” (Росія), China National Nuclear Corporation (Китай), Électricité de France (Франція) та Korea Hydro & Nuclear Power (Південна Корея).
Причому найкращими визнано пропозиції росіян та китайців.
“Росатом” на першій казахській АЕС встановить реактори ВВЕР-1200, які вже діють у РФ, Білорусі й невдовзі будуть запущені у Єгипті, Туреччині, Бангладеш.
Перша АЕС у Казахстані за допомогою росіян має з’явитися у селищі Улькен, що на узбережжі озера Балхаш.
За даними інформаційного порталу Orda.kz, голова Агентства з атомної енергії Казахстана Алмасад Саткалієв на брифінгу 14 червня поспішив запевнити, що не Росія, а саме Республіка Казахстан нібито буде “єдиним власником” станції.
“І не лише власником, а й оператором, і виробником уранової сировини, а також володарем усіх технологічних процесів майбутньої атомної станції”, — запевнив він.
Текст оригіналу
Результати перекладу
Результат перекладу
І не лише власником, а й оператором, і виробником уранової сировини, а також володарем усіх технологічних процесів майбутньої атомної станції. Про це повідомив голова Агентства з атомної енергії РК Алмасад Саткалієв,
Що ж стосується китайської пропозиції, то планується підписання окремої генеральної угоди Казахстана з КНР щодо співробітництва в атомній галузі.
“Й ми хочемо бачити китайські технології для будівництва ще однієї АЕС”, — підсумував Саткалієв.
Реакція опозиції
Наближений до лідера казахської опозиції, колишнього банкіра, а нині політемігранта Мухтара Аблязова, який нині живе у Парижі, ТГ-канал “1612 INFO” розкритикував рішення режиму Токаєва щодо спорудження першої в країні АЕС за рахунок росіян.
“6 жовтня 2024 року в Казахстані пройшов референдум щодо будівництва атомної електростанції. Вже тоді ми наголошували: дату обрано невипадково — наступного дня, 7 жовтня, дня народження Володимира Путіна. І, зважаючи на все, вирішальним чинником стали не питання безпеки, надійності чи прозорості, а політична лояльність”, — зазначають опозиціонери, які ще тоді попереждали, що першу в Казахстані АЕС дадуть споруджувати росіянам.
Й перераховують, які щне стратегічні об’єкти Казахстана контролюють росіяни:
космодром Байконур — під російським контролем;
Будьонівське родовище урану — експлуатується на користь Росії;
Карметкомбінат — найбільший металургійний актив країни — фактично в руках російських бізнесових структур.
“Це не просто інфраструктурний проект. Це поетапна передача стратегічних об’єктів Казахстану під вплив Кремля. Будівництво АЕС — це не лише питання технологій. Це питання нашої незалежності, безпеки та майбутнього. Це підготовка до повного зливу суверенітету. Токаєв бере на себе функцію провідника всіх непопулярних рішень, щоб підписати угоду про вступ Казахстану до Союзної держави з Росією”, — підсумували в опозиції.
Звідки дотепер бере струм Казахстан
У ХХ столітті, зокрема, в 1973-1999 роках в Республіці Казахстан вже діяла АЕС, але її було зупинено.
Потреби казахів в електроенергії забезпечує передусім близько 40 вугільних ТЕС, а також незначний сегмент станцій на альтернативних джерелах.