Про це заявив президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумова у коментарі Еспресо.
“У дискусії довкола законопроєкту №14327 важливо не підміняти суть гучними заявами. Не йдеться про “скасування банківської таємниці” Йдеться лише про доступ до довідкової інформації: у якій саме установі є рахунок, електронний гаманець або договір сейфа. І це принципово інший рівень доступу”, – пояснює Сергій Наумов.
Нагадаємо, законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), який на початку тижня комітет рекомендував ВР прийняти за основу, передбачене створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Однак, за словами Сергія Наумова, сам законопроєкт не передбачає передачі до запропонованого Реєстру даних про транзакції, залишки на рахунках чи тим більше про вміст сейфів.
Читайте також: Україна приєднується до зони європлатежів: як це вплине на перекази та чи отримають податківці доступ до рахунків у банках
“Через цей механізм не з’являється автоматичний доступ ані до банківських виписок, ані до інформації про рух чи обсяг коштів. Будь-який глибший доступ до інформації про залишки коштів або фактичні операції, як і зараз, можливий лише у встановленому процесуальному порядку – за наявності відповідних рішень суду і судового контролю в межах кримінального провадження або за письмовим запитом правоохоронного чи органу контролю у встановлених законом межах”, – каже голова НАБУ.
За його словами, законопроєкт передбачає певну систему запобіжників. Зокрема, можна відстежити, хто коли запитував інформацію і в рамках якої справи.
“Проєкт передбачає контроль доступу та детальне логування кожного запиту: хто звертався, коли саме, від якого органу, з яким номером справи і за якими ідентифікаторами. Це значно вищий рівень контролю, ніж у ситуаціях, коли пошук інформації фактично відбувається у напівформальному режимі, – каже Сергій Наумов. – Звісно, багато залежатиме від підзаконної архітектури: аудиту, персональної відповідальності, автоматичного виявлення нетипових дій, регулярної перевірки доступів. Якщо ці механізми будуть вибудувані професійно, ризик зловживань залишатиметься керованим. До того, він може виявитися навіть нижчим, ніж у тих ручних практиках, які існують сьогодні”.
Довідково: SEPA (Single Euro Payment Area) – єдина зона банківських платежів у євро. Вона була створена у 2008 році як аналог SWIFT і є свого роду фінансовим безвізом. У сі платежі у євро здійснюються на однакових умовах у всіх країнах, що є частиною зони SEPA. Для українців це означає миттєві та дешеві перекази у євро. Це спростить насамперед розрахунки українських експортерів та імпортерів, які працюють контрагентами з ЄС. Однак приєднання до SEPA означає також адаптацію українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до європейського.