Про це пише Bloomberg.
У неділю, 22 березня, найбільша криптовалюта втратила 3,3% і торгувалася на рівні близько $68 150 — це найнижчий показник із початку березня. Інші токени падали ще швидше: ефіріум у певний момент втратив майже 5% і опустився до $2 050, також знизилися Solana, XRP і Cardano.
Від початку війни біткоїн подешевшав приблизно на 20%, що поставило під сумнів його статус “безпечного активу” в умовах кризи.
Аналітик Academy Securities Пітер Тчір зазначив, що на ринок впливають не лише геополітичні ризики, а й ширша хвиля розпродажу ризикових активів. Додатковим фактором залишаються високі ціни на енергоносії, які ускладнюють майнінг.
Читайте також: Трамп дав Ірану 48 годин на відкриття Ормузької протоки: чим він погрожує
“Мені здається, що значна частина нещодавнього зростання була пов’язана з очікуваннями щодо законодавства, яке, ймовірно, стає все складніше ухвалити – Вашингтон зосереджений на війні, і останнім часом нове законодавство не призвело до манії купівлі з боку новачків, на яку, здається, розраховує криптоспільнота, – зазначив він. – Схоже, що ризик знову зростає”.
Нинішнє падіння криптовалют продовжує ширший спад, що почався ще на початку жовтня, коли біткоїн торгувався вище $120 000. Відтоді спроби відновлення не змогли змінити загальний негативний тренд.
Економічні наслідки війни
Війна на Близькому Сході триває понад три тижні і вже відчутно вплинула на глобальні енергетичні ринки. Ключовим фактором стало фактичне блокування Іраном Ормузької протоки – одного з головних маршрутів транспортування нафти у світі.
Через цей вузол проходить близько 20% світових поставок нафти, тому обмеження руху танкерів одразу спричинило коливання цін і посилило ризики для енергетичної безпеки. Зупинка судноплавства в протоці створює загрозу для стабільності світової економіки, зокрема для країн, які залежать від постачання нафти з Перської затоки.
На цьому тлі США закликали союзників долучитися до забезпечення безпеки судноплавства в регіоні, розглядаючи, зокрема, варіант спільної військової присутності. Однак країни НАТО від прямої участі в операції відмовилися.
Реакція Дональда Трампа була різкою: він назвав позицію союзників “дуже дурною помилкою” і “боягузтвом”, а також заявив про необхідність переглянути роль США в НАТО.
Водночас низка країн, зокрема Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада та Японія, висловили готовність підтримати безпеку судноплавства, але без прямого залучення до бойових дій.