Я завжди був і є проти різних пільг у вигляді різних ставок акцизів на моторні палива та інші пільги власникам авто. Бо останні не є соціально незахищеними верствами населення. Не знаю, як у нас (здається теж так), а в Європі, якщо в тебе є автомобіль, ти не можеш претендувати на будь-які пільги та субсидії від держави.
Або таке питання: чому держава за наші податки допомагає власникам геліків і порше? Може, краще дороги полагодити, тоді всім добре – і хто на мерині, і хто на ланосі. А головне, що та 1000 грн і другому, а тим більше першому – як мертвому припарка.
Читайте також: “Є-Бачок”: наслідки для економіки та хто на цьому заробить?
Насправді питання “енергетичних” дотацій не нове і набагато ширше.
Давно відоме – природний газ. Його держава міцно дотує. Цієї осені НАК купляв його за імпортом за ціною майже 20 тис. грн за 1000 кубів, а побутовий тариф – 8000 грн. І такий тариф платить той, хто реально потребує допомоги, і той, в кого хата на три поверхи на сотні квадратів і басейном з підігрівом. І відповідно основну допомогу отримує останній, бо споживає набагато більше.
Чому не зробити ринкову ціну на газ для споживачів великих обсягів? В кого є гроші на такі хороми, знайдуть на опалення легко.
Теж саме з електрикою. Бізнес платить по 15 грн за кВт/год., а побутовий тариф 4,32 вдень і 2,16 вночі.
Цим відверто зловживають власники електромобілів (апріорі люди небідні), яким держава продовжує надавати чималі пільги при розмитненні (немає 10% мита, як для машин з ДВЗ, та майже немає акцизу). Споживаєш багато – плати комерційний тариф. Це справедливо!
А головне, все для адміністрування як по газу, так і по електриці є. Потрібна тільки політична воля. Якої поки не проглядається навіть на горизонті.
Про автора. Сергій Куюн, директор консалтингової компанії А-95
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.