На практиці дуже нечасто зустрічаються ситуації, коли вдається зафіксувати ринкові оцінки суспільних чи макроекономічних процесів. Минулого тижня нашій “Церкві свідків економічної кризи у РФ” пощастило.
Спочатку Мінфін РФ заявив, що розмірковує над зниженням граничної ціни нафти у бюджетному правилі з 59 доларів до меншого значення. І хоча називався діапазон 45-50 доларів за барель, насправді ж мова йшла тільки про 45 доларів за барель (саме до цієї позначки ЦБР у лютому опустив власний прогноз ціни на нафту). Заява викликала ажіотаж на ринку, оскільки означала знецінення рубля до долара та навіть до юаня.
Втім, найбільша істерика сталась з ЦБР, який зробив офіційну заяву, що зміни до бюджетного правила призведуть до гальмування швидкості зниження ключової ставки ЦБР. З центробанківської на українську це означає: “Якщо ви швидко знеціните рубль, то знижувати облікову ставку ми не будемо, а може і підвищимо“.
Сварка ЦБР та Мінфіну на фінансовій кухні була знатною. Пізніше виплило, що конфлікт намагався врегулювати сам Путін, про що голова уряду РФ Мішустін проговорився прямо на засіданні Державної думи.
Читайте також: Російська економіка має лягти на стіл мирних переговорів як козирна карта України
Міністр фінансів РФ Сілуанов, звісно, наклав у валізку, і вже на минулому тижні заявив, що у березні взагалі відмовляється від будь-яких операцій на ринку валюти та золота. Неформально обґрунтували це війною в Ірані й зростанням цін на нафту, насправді ж механізм узгодження фіскальної та монетарної політики у РФ дав публічний збій.
Виходить, що Ельвіра Набіулліна знизила прогноз цін на нафту до 45 доларів, а сама вимагала в кулуарах, щоб уряд не змінював прогноз і тримав міцний рубль, щоб вона могла знижувати ставку в угоду Путіну.
Здорової логіки в цій ситуації ви не знайдете, логіка тут одна – догодити Путіну.
Про автора. Віталій Шапран, фінансовий експерт, член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.