Відомо, що Росія фінансує війну коштом нафтових доходів, і саме падіння цін минулого року разом із санкціями призвело до обвалу доходів російського бюджету. Натомість із початку бойових дій в Ірані ціни на нафту почали зростати, і постає питання: наскільки це може вплинути на війну.
1. Найболючіше, що може зробити Іран у відповідь — перекрити Ормузьку протоку. Це вузький прохід із Перської затоки до Індійського океану, через який проходить приблизно 20% світової нафти, тому його блокування одразу впливає на світові ціни.
На цей момент протока фактично закрита для танкерів. Але не стільки через обстріли з боку Ірану, скільки через позицію страхових компаній, які на тлі атак підняли тарифи в кілька разів.
Президент Дональд Трамп заявив, що проходження танкерів через протоку забезпечать американський флот і державна страхова корпорація США. Однак поки що незрозуміло, наскільки ця схема працює: станом на другу половину дня 5 березня рух через протоку фактично зупинений.
Читайте також: Війна з Віссю зла в Ірані: новий геоекономічний ребус
2. Перекриття протоки разом з ударами по НПЗ аравійських монархій спричинило стрибок цін на нафту приблизно на 20 доларів. Проте короткочасні коливання цін майже не впливають на доходи російського бюджету. Реальний ефект буде лише в тому випадку, якщо високі ціни протримаються хоча б до кінця року.
Якщо ж ціни повернуться до рівнів, які були цієї зими, Росія й надалі залишатиметься у фінансовій кризі та буде змушена шукати кошти для фінансування війни проти України.
Таким чином, Росія об’єктивно зацікавлена в тому, щоб блокування Ормузької протоки тривало якомога довше. Поки це відбувається, ціни на нафту залишатимуться високими або навіть зростатимуть.
3. Проблема полягає в тому, що тривале блокування проходу нафтових танкерів суперечить інтересам самого Ірану.
Єдиним реальним джерелом доходів Ірану є продаж нафти. Фактично єдиним великим покупцем іранської нафти, який викуповує близько 90% її експорту, є Китай. В умовах санкцій саме Китай став головним економічним партнером і фактичним спонсором іранської економіки.
Якщо нинішня влада в Ірані хоче втримати ситуацію в країні під контролем, їй потрібні стабільні нафтові доходи. Але якщо блокування танкерів затягнеться, Китай може просто переорієнтуватися на інші джерела нафти. У такому разі це безпосередньо вдарить по здатності іранської влади утримувати контроль над ситуацією.
Читайте також: Режим аятол пішов ва-банк. Іран б’є по грошах Трампа
Іран уже тривалий час живе в умовах глибокої економічної кризи. Саме вона стала причиною наймасовіших протестів цієї зими, які були жорстоко придушені владою (загинули десятки тисяч людей). Тому в інтересах Ірану не блокувати проходження танкерів: це дозволить не лише продовжити продаж власної нафти, а й зберегти Китай серед ключових покупців.
До цього варто додати, що приблизно 50% імпорту нафти Китай отримує з країн Перської затоки. Тому КНР безпосередньо зацікавлена у швидкому відновленні руху танкерів через Ормузьку протоку.
Звісно, у воєнних умовах можливі різні сценарії. Але наразі малоймовірно, що блокування Ормузької протоки триватиме довго. А отже навряд чи війна проти Ірану суттєво допоможе Росії знайти додаткові кошти для фінансування війни проти України.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.