1. Останніми днями ми бачимо згущення російської істерії навколо “духу Анкориджа”.
Судячи з усього, це повʼязано з кількома речами:
- відсутність можливості (бажання) у Трампа остаточно натиснути на Україну та ЄС;
- “бунт” частини європейців, які починають рухатися у бік затягування війни та відбудови власних ВПК та армій;
- бажання завершити війну вже зараз.
2. Заміна керівника переговорної групи — це не лише пониження статусу. Судячи з усього, новий раунд переговорів може бути про статус російської мови та церкви, і нам варто чекати нових інформаційних провокацій. Це не обовʼязково, але існує висока ймовірність.
3. Нинішня ситуація є патовою з переговорної точки зору. А тому, якщо не станеться чогось екстраординарного, ці переговори приречені на провал.
Читайте також: Переговори у березні — найкраща опція для Путіна
4. Окремо хочу зупинитися на економічній складовій. Російська економіка знаходиться в передкризовому стані, а не на грані колапсу чи дефолту. 2026 рік вони проходять відносно спокійно.
Проблеми у РФ розпочнуться лише за трьох умов (якщо Росія продовжить жити в логіці міцного рубля, війна ітиме в нинішній інтенсивності і якщо довгий час ціна російської нафти буде низькою). За наявності всіх цих пунктів криза в російській економіці наступить приблизно в середині 2027 року.
5. І наостанок трохи статистики для адептів і секти розвалу Росії. Centre for Research on Energy and Clean Air (Фінляндія) дав зведену статистику щодо експорту російської нафти. В червні Росія експортувала 7,15 млн барелів за добу, в грудні – 5,54, в лютому 5,95 млн барелів. Тобто зараз Росія має мінус мільйон барелів або мінус приблизно 14-15%. Це неприємно, але явно не смертельно.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.