Не думаючи про стратегічні наслідки своїх заяв, політики публічно виголошують промови, в яких неточно подається інформація про взаємодію ЄС з Україною. Інколи факти просто спотворюються.
В той самий час, всередині країни, медіакілери й деякі “експерти” просувають тези про слабку, невпевнену і нерішучу Європу, яка, нібито, підставляє Путіну Україну як жертву.
Тут варто звернутися до фактів, щоб розібратися у ролі Європи у нашій війні.
Факт номер один: Путін напав не на Європу, а на Україну. Росія не веде бойових дій проти Європейського Союзу. Відповідно, ми, звичайно розуміємо стратегічні загрози ЄС у випадку падіння України, але тут і зараз це не війна Європи, це наша війна.
Факт номер два. У цій, нашій війні, приблизно половина нашого бюджету сплачується ЄС. Простими словами, щоб було зрозуміло, без допомоги ЄС, яку ми отримуємо просто зараз, ми б не могли вести війну. В нас банально немає на війну своїх грошей.
Факт номер три. Знову про гроші. Єдине, що реально посилило нашу позицію на переговорах про капітуляцію, в які нас втягнули Трамп з Путіним, це рішення ЄС надати Україні 90 мільярдів євро на наступні 2 роки. Це рішення було важливим і суттєво вплинуло на твердість нашої позиції, бо воно дало прогнозованість стосовно здатності України вести війну протягом наступних 2 років. Тож плани Путіна зламати наш опір через банкрутство зазнали краху. Завдяки Європі.
Читайте також: Тиснути потрібно на агресора. Тиснути потрібно саме на Росію
Факт номер чотири. Європа – єдиний природний і тому надійний наш союзник через географічне розташування і загрозу російської окупації. Як би не мінялися уряди, національні інтереси Європи в тому, щоб Україна була. Інакше загроза для Європи стане смертельною. Тому як завгодно, тушкою чи опудалом, Європа буде тягнути нас доверху, попри міндічів, єрмаків, шурмів, галущенок і всю іншу шелупонь, яка відверто розкрадає європейські мільярди. Бо їм тут жити й вони розуміють, що наше сусідство значно безпечніше, ніж російське.
Тому, хто хоче накинути гі*на на вентилятор, донт пуш зе хорсиз! Європа – єдиний наш природний союзник і Україна моментально отримає премію Дарвіна, якщо втратить такого союзника через тупі політичні ігри та істерики збанкрутілих політиків.
Політика тиску на Європу не працює. Практика показала, що промови, на кшталт Давоської, де українці намагалися соромити Європу, не працюють. Європейці не мають почуття провини стосовно нашої війни, бо це об’єктивно не їхня війна, а наша. І вони реально допомагають так, що на їхній допомозі все тримається.
І якщо у вас є ілюзія, що дрони Мадяра чи діпстрайки беруться нізвідки, то маю вас розчарувати – все це куплено за європейські гроші.
Стратегічно наш напрямок може бути лише один – націлений на Європу. Тому поводити себе на Мюнхенській конференції треба відповідно – як союзники, а не як вередливі діти, які хочуть безліміт цукерок. Бо безліміту не буде. А необхідне – буде.
Але цю роботу треба робити, щоб зберегти наші життя і нашу країну. Тому завалити п*здаки про погану Європу негайно!Принаймні, поки не з’явиться хтось кращий. Спойлер – не з’явиться.
Мудрості та успіхів нашим дипломатам у Мюнхені. Наша ціль — не засоромити європейців, а отримати більше реальної підтримки. Пам’ятаємо про це! Прагматично, з повагою і гідністю!
*Публікується зі збереженням стилю автора
Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер, військовослужбовець
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.