Шість ліфтів, насоси, освітлення сходових кліток, інтернет – у ЖК “Рівер Хауз” в Українці на Київщини усе це працює навіть в умовах тривалих відключень електроенергії. Ще до початку опалювального сезону і блекаутів тут встигли встановити на даху сонячну станцію з системою накопичення енергії, а також генератори – для додаткової підстраховки на випадок тривалої відсутності електроенергії. Як ОСББ вдалось реалізувати цей проєкт, не збираючи додаткових коштів з мешканців, скільки часу та зусиль на це пішло – Еспресо розповів голова ОСББ Олексій Гаркавий.
Найскладніше – переконати більшість власників квартир
Проблема багатоквартирних будинків у тому, що частина власників не хоче розуміти, що загальнобудинкові мережі, місця загального користування – теж їхня відповідальність. Тож якщо керівники ОСББ пропонують проєкт термомодернізації чи встановлення джерел альтернативного енергозабезпечення, частина виступає проти і підбурює інших. І для голови ОСББ одне з найскладніших завдань – подолати спротив жителів.
“Коли попередній голова нашого ОСББ звільнився, досить довго не могли знайти заміну. Тоді я тільки запропонував свою кандидатуру. Відразу посипались скептичні зауваження: “а ти що електрик чи сантехнік? Що ти можеш знати?”. Довелось витримати хвилю недовіри від мешканців, але я розумів що і чому хочу зробити”, – каже голова ОСББ “Рівер Хауз” Олексій Гаркавий.
Олексій Гаркавий на даху багатоповерхівки, фото: Олексій Гаркавий
Його основна робота – менеджер бізнес-продуктів “Нової пошти”, тож є досвід управління проєктами, а в ОСББ працює на громадських засадах. Допоміг також досвід презентацій своїх ідей та робота з заперечень. У житловому комплексі 250 квартир, а це означає 250 власників, яких треба переконати.
Зізнається: спочатку робота в ОСББ була авантюрою, але вона його захопила.
Те, що будинку потрібне резервне джерело живлення, розумів ще влітку 2024. Тоді вимкнули світло, ліфт не працював, вода теж зникла.
“Щоб реалізувати проєкт з встановлення СЕС на даху будинку, потрібно було переконати жителів. На той момент такої серйозної проблеми з відключеннями не було, тож люди не розуміли, чому не досить генератора, боялись, що СЕС пошкодить дах, що на її встановленні розкрадуть гроші. Виявилось, що деякі не просто були проти – навіть погрожували ТЦК чи прокуратурою, бо підозрювали в корупції. Але тепер, коли є результат, то дехто з тих, хто погрожував, змінили свою думку – активно включились у процес і допомагають”.
Втратили цілий рік, намагаючись взяти кредит у банку
Як розповідає Олексій Гаркавий, їхній шлях до енергонезалежності не був простим. І скепсис частини мешканців був не єдиною перешкодою.
“Ми спочатку пішли хибним шляхом – намагались отримати кредит у банку. Однак виявилось, що працівники банку не зацікавлені працювати з ОСББ, оскільки це великий ризик. Вони постійно висували нові вимоги, вимагали нові довідки, – каже він. – Найбільша проблема – проведення загальних зборів власників, адже багатьох людей немає, хтось за кордоном. Довелося повідомляти листами. Загалом ми витратили 20 тис. грн на листи, які були потрібні банку. Але у результаті у банку знову змінились умови, і нам відмовили. Загалом ми даремно витратили рік”, – каже Олексій.
За його словами, закордоном для управлінських компаній звична практика ремонтувати ліфти чи утеплювати фасади за кредитні кошти, натомість в Україні кредит – це стоп-слово. При цьому як співвласники квартир бояться, що ОСББ “влізе в борги”, так і банки не хочуть працювати з ОСББ, навіть якщо задекларовані спеціальні програми.
“Хоча ставка 7%, разом зі страховкою 9% при інфляції в 15% – це ніщо, можна навіть в банк гроші покласти на депозит і отримувати відсотки. Але отримання кредиту для ОСББ вкрай складне”, – каже він.
У результаті ОСББ скористалось програмою “ГрінДім” від Фонду енергоефективності, за якою отримали мільйон гривень гранту. Їм пощастило знайти підрядника, який погодився встановити обладнання без передплати.
“Загалом з грантовою програмою за 4 місяці можна цілком вкластись. Я подав заявку двічі – перший раз відхилили і попросили додаткові документи. З другої спроби заявку погодили і забронювали для нас кошти. Далі треба придбати обладнання, виконати монтажні роботи і подати заявку про закриття – надати підтвердження, що усе зроблено. Її також прийняли з другої спроби. Тоді рішення чекав 45 днів, але після погодження кошти надійшли буквально за 3 дні”, – каже він.
До слова, підрядника ОСББ шукало через тендер на Prozorro і тоді зголосилось аж 7 претендентів. При цьому місцеві підприємці не хотіли брати участь через ймовірні іміджеві втрати: боялись, що їх потім звинувачуватимуть у “розпилі” коштів.
“Зрештою, я розумію підприємців, які не хочуть бути підрядниками у таких проєктах. Він піде до приватного власника, встановить йому СЕС за готівку, і все. А тут купа документів, звітності, ПДВ. Це складно”, – каже Олексій Гаркавий.
Жодної додаткової гривні з мешканців не збирали
Аби отримати грант, потрібно було співфінансування. Проєкт “Рівер Хауз” загалом коштував 1,7 млн грн (сонячні колектори, гібридний інвертор, акумулятори, монтажні роботи). Тобто ще майже 700 тис. грн потрібно було десь знайти. Часто ОСББ для цього збирають додаткові кошти з мешканців – по кілька тисяч гривень з квартири (у деяких випадках – понад 10 тис.), однак тут обійшлись без додаткових зборів.
“Як на мене, благодійні внески – це неправильний шлях, бо хтось здає, хтось ні. Ми вирішили акумулювати кошти з квартплати (у нас це 9 грн за квадратний метр), а також звернулись до місцевої влади. Суттєво скоротили витрати – від деяких послуг відмовились, провели переговори з постачальниками інших і здешевили їх. Розставити пріоритети – ті ж перила можна фарбувати, а можна і не фарбувати. Так само і з прибудинковою територію, хоч вона у нас доволі велика. Газон і нові дерева – це не першочергові витрати, тож їх можна відкласти до кращих часів. Загалом нам вдалось акумулювати трохи більше як 300 тис. грн власних коштів, – каже Олексій Гаркавий. – Звичайно, такий підхід теж не усім подобається. Якщо у вас навіть під час відключень електроенергії їздить ліфт, є вода в кранах, то перше за що є претензія до голови ОСББ – недоглянута прибудинкова територія. Бо висаджені дерева і пофарбований паркан – це те, що усі бачать. Натомість замінені труби у підвалі не бачить ніхто, тож думають, що ОСББ нічого не робить”.
Саме тому Олексій Гаркавий намагається про кожен крок інформувати співвласників і радитись з ними.
“От зараз ми хочемо взяти участь у програмі “СвітлоДім”, за якою можна отримати фінансування на придбання обладнання для резервного живлення будинку. Я про це повідомив власників і попросив поради, яке обладнання краще придбати. Може, хтось знає перевірених виробників тощо. Так люди залучені до процесу. І точно не зможуть сказати “а нас не повідомляли”. Врешті, виявилось, що такі питання можна обговорювати без сварок у будинковому чаті”, – каже Олексій Гаркавий.
За скільки часу СЕС для ОСББ може окупитись
В ОСББ підрахували, що за нормальних умов (якби не було відключень світла) встановлення СЕС на даху будинку окупилося б приблизно за три роки. Зокрема, влітку це дозволило б економити на електриці до 20 тис. грн на місяць.
За умовами грантової програми, ОСББ не може продавати надлишок енергії у мережу, тож тут планували встановити зарядки для електромобілів. Однак складна ситуація в енергетиці цієї зими продемонструвала: така система для багатоквартирного будинку – питання виживання, а не економії. Адже навіть взимку у сонячні дні станція генерує електрику, а коли вмикають світло система додатково накопичує енергію від мережі.
СЕС на даху в Українці, фото: Олексій Гаркавий
“Це значно дешевше, ніж повністю працювати на генераторах. Наші сусіди зараз на генератори витрачають 30 – 40 тис. грн на місяць. У нас така сума на генератори передбачена на цілий рік. Їм вмикаємо лише в екстрених випадках, коли електрики немає дуже довго”, – каже Олексій Гаркавий.
Нині Олексій Гаркавий залюбки ділиться своїм досвідом і розрахунками з іншими ОСББ. Радить не витрачати час на банківські кредити, а шукати інші варіанти фінансування – гранти, державні програми, звертатись до місцевих рад, спонсорів. Крім того, він переконаний, що усю роботу повинні виконувати “спеціально навчені люди”, навіть якщо здається, що самі мешканці можуть зробити це безплатно.
“Крім того, треба розуміти, що нині гіперпопит на таку продукцію, тож може виникнути питання, де купити обладнання. Щодо підприємств, які займаються монтажем сонячних станцій, то їх тепер багато. Але питання, наскільки якісно вони виконують роботу і чи мають належні документи – для отримання грантів це важливо. Так, монтаж СЕС – начебто не складно. Принаймні я для свого дому монтував панелі самостійно, але як голова ОСББ вважаю, що усю роботу повинні виконувати фахівці”.