Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті підприємства.
Будинки з лічильниками
Зазначається, що будинки з лічильниками тепла сплачують за фактично спожите тепло за показаннями приладу обліку.
“Майже 90% багатоповерхівок Києва мають будинкові лічильники тепла, які фіксують фактично спожиті обсяги тепла. Відповідно, клієнти сплачують за спожиті будинком гігакалорії”, – йдеться у повідомленні.
Будинки без лічильників
У будинках, де немає лічильників, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури.
“В умовах аварійних відключень електроенергії через пошкодження інфраструктури при нарахуваннях за тепло будинкам без лічильників враховуються власні дані про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинку та ДТЕК “Київські електромережі”, – додали в Київтеплоенерго.
Будинки з “незалежною” системою опалення
Для будинків з “незалежною” системою опалення плата за спожите тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії в Києві. Таких будинків у столиці близько 50-ти.
“Мешканці або управителі цих будівель можуть самостійно ініціювати коригування нарахувань, додавши до письмового звернення дані про схему теплопостачання та довідку про кількість годин відсутності електроенергії”, – йдеться у повідомленні.
Чи дають відключення економію?
Як зауважили в Київтеплоенерго, перерви у електропостачанні суттєво не вплинули на обсяги спожитого тепла Києвом в січні. Це пояснюють тим, що через відсутність електрики впродовж чотирьох годин батареї і вода в будинковому контурі охолоджуються, температура теплоносія падає майже вдвічі.
“Після відновлення електропостачання будинок починає стрімко “добирати” тепло, щоб зігріти внутрішньобудинкову систему до початкових параметрів. Такі стрибки відбуваються щоразу при вимкненні світла. Відповідно, суттєвої економії порівняно зі стабільним споживанням або немає, або вона мінімальна”, – зазначають на підприємстві.