Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками стали падіння світових цін на енергоресурси та дія квот на видобуток нафти в межах домовленостей ОПЕК+, які безпосередньо вдарили по базовому джерелу валютних надходжень.
Експорт енергоносіїв та продовольчих товарів
У СЗР відмітили, що частка паливно-енергетичних товарів у структурі експорту знизилася до 54,9% з 61,6% роком раніше, що лише підкреслює ослаблення енергетичного сектору.
Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,3%, що говорить про втрату позицій навіть у сегментах, які раніше вважалися відносно стійкими.
Скорочення імпорту
У розвідці зауважили, що скорочення імпорту було зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів – машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо вказує на згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації промисловості. На цьому тлі зростання імпорту товарів широкого споживчого попиту, зокрема продовольства (+14,2%) та продукції хімічної промисловості (+2,6%), набуває вигляду вимушеної компенсації внутрішніх дисбалансів, а не ознаки економічного відновлення.
Партнерство із Китаєм
У СЗР відмітили, що Китай залишається найбільшим торговельним партнером Росії. На нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає рівню 2024 року. Водночас у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля – на 11%, що додатково послаблює позиції Москви навіть на ключовому для неї напрямку.
Читайте також: Є чудовий інструмент, який зруйнує російську економіку через 2-3 місяці, – експосол Ізраїлю у РФ Міл-Ман
У розвідці наголошують, що загалом ці показники відображають поступову та болісну структурну трансформацію російської економіки під тиском західних санкцій.
“Суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури. Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не здатне компенсувати втрати енергетичного сектору. Водночас падіння імпорту виробничого обладнання стримуватиме оновлення промисловості й затягуватиме економічне відновлення. Посилення залежності від Пекіна лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, в якій Китай дедалі більше виступає не ринком збуту, а основним постачальником промислової продукції для Росії”, – резюмували у Службі зовнішньої розвідки.
- Раніше видання The Washington Post написало про те, що російська економіка у 2026 році може зіткнутися з кризою в нафтовому секторі, зростанням боргів і ризиком банківської кризи на тлі нових санкцій та падіння доходів від енергоносіїв.