До попереднього місяця ціни зросли на 0,4%. Пік річної інфляції спостерігався в травні (+15,9%) і з того часу знижується, переважно із-за штучної стабілізації валютного курсу гривні, замороження окремих тарифів, а також статистичного ефекту високої бази порівняння минулого року.
Інфляція вдвічі перевищує інфляційний таргет (5%) тому НБУ зберігає ультражорсткі параметри процентної політики (облікова ставка перевищує інфляцію майже вдвічі), намагаючись збити інфляцію монетарними методами. Однак, спроможності НБУ вгамувати поточну інфляцію процентними інструментами є обмеженими із-за немонетарного характеру інфляції та слабкості каналів монетарної трансмісії.
60% поточного індексу інфляції сформовано немонетарними факторами (регульовані тарифи, погодні умови, керована девальвація гривні, світові ціни, державне фінансування), які не залежать від монетарної політики.
Інфляція у листопаді 2025, фото: Богдан Данилишин
Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить близько 30 відс. пунктів: від -28% на овочі до +23% на м’ясо, що говорить про ситуативний набір драйверів інфляції по більшості позицій та переважання немонетарних факторів.
Ціни у листопаді 2025, фото: Ціни у листопаді 2025
Ключова риса української інфляції – витратний характер приросту цін. Воєнні руйнування та здорожчання енергії зумовили зростання гуртових цін промислових виробників (на 20% в середньому за 10 місяців). Ціни диктуються не попитом, а ростом витрат і пороговим рівнем рентабельності бізнесу. Також на ріст цін вплинули погода, ріст світових цін на олію, підвищення акцизів.
Ключові дезінфляційні чинники також знаходяться за межами впливу монетарної політики НБУ, а саме – штучна стабілізація обмінного курсу за допомогою валютних інтервенцій НБУ, мораторій Уряду на комунальні тарифи, гарний урожай овочів, падіння світових цін на цукор.
Облікова ставка НБУ в нинішніх умовах навіть потенційно не здатна помітно впливати на інфляційні процеси через слабкість монетарної трансмісії. Депозитний канал трансмісії становить лише 5% ВВП, а кредитний – лише 9% ВВП, що критично мало для впливу на рівень цін в економіці. Валютний та фондовий канал взагалі не беруть участі у монетарній трансмісії, оскільки повністю залежать від неринкових вливань зовнішньої допомоги.
Висновки.
- Українська інфляція має переважно структурний характер, її подолання методами монетарної політики є малоефективним і по суті контрпродуктивним.
- В нинішніх умовах потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку підтримки економічного зростання, розвитку кредитування та інвестицій. Розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва знижуватиме ризики структурної інфляції, що відповідатиме ключовим цільовим пріоритетам НБУ.
- Акцентування політики НБУ на розвитку кредитування не суперечить інфляційній цілі НБУ, оскільки така політика підвищуватиме майбутні спроможності НБУ протидіяти інфляційним викликам через кредитний канал трансмісії.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.