Як назвати ситуацію, коли ДБР виконує чергову команду “фас”?
Це особиста помста чи попередження іншим, щоб було невнадно? Щоб ніхто з керівників державних підприємств більше ніколи не подумав, що незалежне від начальства корпоративне управління компаніями – це реальність, а не імітація?
Чи, може, це спосіб відвернути увагу від публічних і резонансних скандалів з Чернишовим та Міндічем, коли в усіх пабліках вже відкрито говорять про корупцію в оточенні президента? І після цього ткнути міжнародних партнерів у брудну білизну тих, кому вони довіряли та виділяли кошти на боротьбу з корупцією та відбудову й захист країни.
Читайте також: Справа Кудрицького: хлопці з ручних правоохоронних органів стають безвідмовними
Справа Кудрицького — це вже точно не баг а фіча.
Щоб партнери не говорили більше, що “чиясь репутація не дозволяє мати з ним справу“, бо їм демонструють, що “чистеньких” в нас немає. Для підтвердження цього, крім ДБР, вже залучені знайомі до болю “експерти” та блогери “за 100 доларів – любе“.
“Голову геть!” – кричить Червона королева, і репутація в усіх стає однаково брудною. Навіть, якщо справи відверто смердять, бо зліплені абияк.
Про авторку. Лана Зеркаль, українська дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.