Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 жовтня.
Трамп неочікувано запровадив санкції проти Роснєфті та Лукойлу
Замість зустрічі Трампа і Путіна у Будапешті, яка за попередніми даними могла відбутись 23 жовтня, президент США у середу, 22 жовтня, запровадив санкції проти Росії.. Під удар потрапили російські гіганти – Роснєфть і Лукойл.
“Президент США Дональд Трамп у середу вперше за свій другий термін запровадив санкції проти Росії, пов’язані з Україною, стосуються нафтових компаній Лукойл та Роснєфть (ROSN.MM), його розчарування президентом Росії Володимиром Путіним зростає через війну в Україні”, – повідомляє Reuters.
Міністерство фінансів США дало компаніям час до 21 листопада, щоб припинити операції з російськими виробниками нафти.
фото: gettyimages
За даними видання, Індійські державні нафтопереробні заводи переглядають свої документи щодо торгівлі російською нафтою, щоб переконатися, що жодні поставки не надходитимуть безпосередньо від Роснєфті та Лукойлу. Державні нафтопереробні заводи, включаючи Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp, Hindustan Petroleum Corp та Мангалурський нафтопереробний та нафтохімічний завод перевіряють коносаменти на російську нафту, що надходить після цієї дати, щоб переконатися, що вона не надходить безпосередньо від цих компаній.
Однак не лише в Індії переполох через рішення Трампа. “Санкції США проти російських нафтових гігантів спричинили шок у Китаї”, – пише Bloomberg.
“Санкції США проти російських енергетичних гігантів посилають ударні хвилі глибоко в серце нафтової промисловості Китаю, де як державні, так і приватні нафтопереробні заводи стикаються з підвищеним тиском, щоб підтримувати поставки, уникаючи при цьому санкцій, – повідомляє Bloomberg. – Цілих 20% імпорту сирої нафти до Китаю – близько 2 мільйонів барелів на день за перші дев’ять місяців цього року – надходить з Росії, що робить її одним з провідних джерел нафти для країни для переробки на такі продукти, як дизельне паливо, бензин і пластмаси”.
Саме Індія та Китай є найбільшими імпортерами російської нафти.
“Ризик для Китаю, а також Індії, найбільших клієнтів Росії, полягає в їхніх угодах із санкційними організаціями, що може призвести до серйозних вторинних санкцій для компаній. До них належать відключення від західних банківських систем та доступу до доларів, або ж блокування їхнього доступу західними виробниками, торговцями, перевізниками та страховиками, які формують основу світових товарних ринків”, – пише видання.
Росія створила арктичну шпигунську мережу, використовуючи європейське обладнання
“Російські таємниці”: Як Росія створила арктичну шпигунську мережу, використовуючи європейське обладнання” – статтю з такою назвою опублікувало французьке видання Le Monde 23 жовтня. У спільному розслідуванні “Російські таємниці” Le Monde та німецького телеканалу NDR, журналісти дослідили, що РФ через підставні компанії придбала передові західні технології, які забезпечували роботу секретної підводної мережі, призначеної для захисту її ядерної зброї.
Атомний підводний човен “Дмитро Донський”, фото: фото з відкритих джерел
“Західна високотехнологічна продукція допомагає Росії захистити свій ядерний арсенал в Арктиці: ця новина здається немислимою, враховуючи війну в Україні та зростаючу військову загрозу з боку Росії щодо Європи. І все ж”, – повідомляє видання.
За даними розслідувачів, у глибинах Баренцевого моря, що межує з Північним Льодовитим океаном, Москва розгорнула секретну підводну мережу, що складається з тисяч кілометрів кабелів, датчиків та гідролокаторів, призначених для захисту своїх ядерних об’єктів. Ця система прослуховування та шпигунства, розроблена для виявлення підводних човнів НАТО, спирається на передове обладнання з Європи, Сполучених Штатів та Японії, придбане через непрозору мережу підставних компаній. Секретний військовий проєкт під назвою “Гармонія”.