1. Уже середина осені. Наступальний потенціал російських військ ще не вичерпаний, щонайменше місяць вони технічно зможуть підтримувати тиск.
Однак, якщо раніше, за словами Путіна, російські війська “атакували по всьому фронту“, то зараз, за його ж словами, вони лише володіють “стратегічною ініціативою”. Тобто вони начебто наступають, але далебі не скрізь, і набагато повільніше, ніж планувалося.
Є рух росіян у Куп’янському районі, вони намагаються дотягнутися у бік Лимана, тиск на Покровськ не слабшає, є входи на Дніпропетровщину та рухи у Запорізькій області. Але навіть з характеру застосування частин та з’єднань зрозуміло, що плани порушені.
Наприклад, зосереджену для наступу на Костянтинівку морську піхоту (зокрема — далекосхідну), кидають, щоб врятувати “добропільський клин”, і вона там “згорає”. У мережі багато відео з російськими штурмами в цьому районі. Ворог зазнав великих втрат у живій силі та техніці. Тобто плани щодо Костянтинівки будуть скореговані.
Для ворога забовваніла перспектива увійти в зиму із завданнями штурмувати міста з полів, а для цього немає умов.
Російське командування має місяць, щоб якось змінити цей, найбільш травматичним для росармії, сценарій. Але як це зробити за нинішнього характеру війни — не зрозуміло. Треба терміново звідкись взяти багато-багато навчених військ. Або якось зламати тил української армії.
Оскільки і те, й інше — сумнівні (і це всі розуміють), тлом для діалогу є перспектива довгого і кривавого протистояння з мінімальною ймовірністю прориву на користь Росії.
Тому підстави для російських ультиматумів військового характеру відсутні. Або вони мусять максимально швидко вигадати щось несподіване, або прийняти “реалії на землі”. І про це навіть Венс вже сказав публічно.
Читайте також: Про що взагалі можна домовлятися з Путіним?
2. Також є “лінія фронту” у самій Росії та на окупованих територіях.
Рубрика “Малюк та друзі запроваджують санкції” щоденно поповнюється. Днями ССО дісталися до НПЗ у Саратові, щось трапилося на НПЗ в Кстово (Нижній Новгород).
Досі горить нафтобаза у Феодосії, яку чотири дні тому підпалила СБУ разом з ССО. Учора спалахнуло нафтосховище у Гвардійському (резервуари мережі АЗС ATAN). Збитків поки не визначили, але навіть якщо пошкоджений лише один бак, ситуація з пальним на окупованому півострові стане ще складнішою. Скарги на те, що продавці розбавляють бензин почалися в Криму серед перших. Отже, буде вужчим маневр для підтримки окупаційного угруповання в Херсонській та Запорізькій областях.
Останніми трьома днями, крім електропідстанцій в Криму, щось сталося на підстанціях “Арзамаській” (500 кВ), “Балашовській” (500 кВ) та “Володимирській” (750 кВ). Це попри дрібні інциденти на залізничних вокзалах РЖД, характерних звуків на складах Донеччині.
Неспокійною видалася ніч в районі Сочі/Адлера. Сили протиповітряної оборони РФ не підвели: збили свій Су-30СМ, що злетів з аеропорту в Тихорецьку (на Кубані). Тепер його треба чимось замінити.
З чого можна зрозуміти, наскільки чутливими є українські удари по Росії? Буданов оцінив позавчора: активність України мала більший ефект, ніж всі міжнародні санкції.
Росіяни теж про це говорять, але по-особливому.
Росіяни фізіологічно не можуть пережити, що українці їх переграють. Звісно, визнати це політично ще важче.
Щойно активується схожа риторика, можна вважати, що Кремлю дуже боляче і треба якось пояснити свої провали. “Витівки західних спецслужб” – стандартний прийом.
3. Тим часом Москва підтримує імідж руйнівної сили. Це ще проблематично, але не так страшно, як здається.
Два дні тому шведи розповіли, що знайшли російський підводний човен у Балтійському морі.
Голова ФБР Кеш Патель повідомив про зростання кількості проваджень, пов’язаних з ворожою діяльністю на користь Росії, на 33%.
Спектр інцидентів у Європі добре відомий.
З одного боку, є запит на якусь “розрядку”, з іншого боку, є розуміння, що цей кремлівський шантаж може відновитися будь-якої миті. Тому потрібні комплексні рішення щодо Росії, щоб вгамувати геополітичне хуліганство.
Путін сам провокує такі рішення європейців. Від посилення антитерористичного режиму проти суб’єктів господарювання, навіть з дрібними зв’язками з РФ, до перенесення активності на територію Росії.
4. Я ще не готовий оцінити гіпотетичні дії Індії щодо російської нафти. Зниження цін на вуглеводні теж тішить око. Якщо все підтвердиться, а низькі ціни стануть новою нормою на значний період часу, російському бюджету буде дуже боляче.
Росіяни вже повільно поринають у тихий сум. Можна взяти будь-яку стрічку і скласти дайджест погіршення: інфляція, дефіцит, падіння якості тощо. Наприклад, є статистика про те, що підготувати авто до зими в середньому коштуватиме на 15% більше, ніж раніше. Плюс зростання цін на пальне. Плюс, як наслідок, підвищення цін на все.
У 2023 році у Росії трішки збільшили реальну заробітну плату. Зараз цього нема, а ціни ростуть.
Можна ворожити і про томагавки, і про авіаносці. Але матеріальну основу нікуди діти.
Ситуація в Україні складна і погіршується. Але в Росії ситуація погіршується помітніше. Тенденція дуже красномовна. Ціна кожного місяця впертості Путіна для РФ стрімко зростає.
Трамп вже відкрито сказав: якщо ти рвався у гегемони, але не втрафив втілити свої військові плани на тиждень, щось вирішуй.
Зустріч Трампа з Путіним відбудеться на початку листопада (акурат до першої річниці виборів у США). За цей час на нас виллється лавина різних вигадок. Навіть потужніша, ніж зараз.
Стійкість суспільств — один з параметрів, який серйозно вплине на перебіг дискусії та її результат. Є сенс зосередитися не на інформаційній картинці та інтерпретаціях, а на підготовці до можливих комунальних труднощів. Це внесок кожного у переговори.
Про автора. Олексій Копитько, ексрадник міністра оборони України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.