Про це повідомляє Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
У вересні 2025 року щомісячні доходи Росії від експорту викопного палива знизилися на 4% у порівнянні з попереднім місяцем. Загалом РФ експортувала вуглеводнів на 546 мільйонів євро на день. Це найнижчий показник з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Попри те, що загальні обсяги експорту за цей час, за оцінкою CREA, скоротились лише на 5%, доходи від експорту у вересні 2025 були вдвічі нижчі, ніж у вересні 2022.
Доходи російського бюджету від нафти і газу також скоротилися на 26% у річному обчисленні у вересні.
Українські дрони обвалили експорт нафтопродуктів на 13% за місяць
У вересні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах та портах скоротили експорт російських нафтопродуктів, який різко скоротився на 13% у порівнянні з попереднім місяцем. Зокрема, Туреччина, яка лідером за закупівлею російських нафтопродуктів, у вересні імпортувала на 27% менше пального з РФ у порівнянні з попереднім місяцем. Падіння було пов’язане головним чином падінням імпорту газойлю з Росії на 53% у порівнянні з попереднім місяцем.
При цьому Туреччина у вересні була третім за величиною імпортером російського викопного палива. На неї припало 20% (2,6 млрд євро) експортних доходів Росії від п’яти її найбільших покупців. Найбільше частка імпорту з РФ до Туреччини припадає на трубопровідний – 40% (1 млрд євро), далі йдуть нафтопродукти – 31% (831 млн євро), сира нафта (542 млн євро) та вугілля (225 млн євро).
У серпні та вересні Туреччина отримала перші поставки нафтопродуктів з заводу Вадінар в Індії, що належить “Роснефті”. На нього були накладені санкції ЄС у рамках 19-го пакету.
На Індію та Китай припадає більше ніж половина російського експорту
П’ятірка найбільшим імпортерів вуглеводнів з РФ залишається незмінною: Китай, Індія, Туреччина, ЄС та Південна Корея.
Китай є найбільшим покупцем російського викопного палива – у вересні на нього припало 42% (5,5 млрд євро) експортних доходів Росії. При цьому найбільшу частку експорту до Китаю займала сира нафта – 59% (3,2 млрд євро), далі йшло вугілля – 14% (784 млн євро), трубопровідний газ – 12% (658 млн євро) та СПГ – 9% (487 млн євро).
При цьому експорт російської нафти до Китаю у вересні скоротився на 3%, натомість експорт зрідженого газу зріс на 37% у порівнянні з серпнем, досягши найвищого рівня цього року.
Індія імпортувала з РФ вуглеводнів на 3,6 млрд євро. На сиру нафту припало 77% поставок (2,5 млрд євро), на вугілля – 13% (452 млн євро) та нафтопродукти – 10% (344 млн євро). Імпорт російської сирої нафти до Індії скоротився на 9% у порівнянні з попереднім місяцем до найнижчого рівня з лютого.
ЄС залишаються найбільшим покупцем російського газу
Щодо Європейського союзу, то він залишається найбільшим покупцем російського природнього газу. У вересні 2025 року п’ять найбільших імпортерів російського викопного палива з ЄС сплатили Росії загалом 906 млн євро. Природний газ, на який ЄС не накладав санкцій, становив дві третини цього імпорту, який постачався переважно трубопроводами або у вигляді зрідженого природного газу (ЗПГ). Решту становила переважно сира нафта, яка продовжує надходити до Угорщини та Словаччини південною гілкою трубопроводу “Дружба”.
” У 2025 році експорт російського природного газу до Європи залишається обмеженим, але стійким, склавши близько 28 мільярдів кубічних метрів (млрд куб. м) протягом перших дев’яти місяців року, що на 5% менше порівняно з 2024 роком. Зі зупинкою транзиту через Україну домінують два маршрути: зріджений природний газ (ЗПГ) та трубопровід “Турецький потік”, – пишуть аналітики CREA. – Попри загальне зниження, Росії вдалося підтримувати стабільний потік газу до Європи, головним чином на південні та південно-східні ринки, навіть попри те, що ЄС активізує зусилля щодо поступової відмови від російського викопного палива”.
Експорт ЗПГ до ЄС становить трохи більше приблизно 14,5 млрд куб. м у 2025 році, що на 14% менше, ніж минулого року. Водночас це трохи більше ніж половина експортних поставок зрідженого газу РФ. Поставки з Ямалу продовжують надходити до портів Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландів та Греції.
Натомість, “Турецький потік” посилив свою роль єдиного діючого газопроводу Росії до Європи. Поставки газу чим маршрутом становили 13,8 млрд куб. м, що на 7% більше, ніж у 2024 році.
“Трубопровід постачає газ переважно до Угорщини, Сербії та інших балканських країн, де залежність від російського газу залишається високою. Ця регіональна залежність контрастує зі зрушенням Західної Європи в бік диверсифікації, що підкреслює нерівномірні темпи енергетичного відокремлення Європи від Москви”, – зазначають у CREA.