Цю проблему активно обговорюють у польських медіа, детальніше пояснить Еспресо.
Дані звіту, що насторожили поляків
урок у польскій школі, фото: PAP/Grzegorz Jakubowski
Нещодавно польський Центр громадянської освіти (CEO) опублікував новий звіт – “Іноземні учні в польських школах у 2024/2025 навчальному році”. Він базується на аналізі адміністративних даних, зібраних в Освітній інформаційній системі, базах даних Інституту соціального страхування та реєстрі PESEL UKR.
Центр наголошує, що кількість учнів-біженців з України у середніх школах зростає з року в рік, але дані показують, що багато учнів не продовжують навчання до закінчення школи.
“Найбільшою причиною для занепокоєння є відсів старших учнів із системи освіти”, – відзначають у CEO.
Мова йде про близько 35% учнів, які “випадають” із системи польської освіти, особливо між третім і четвертим класами середньої школи (старшокласники) та після першого року навчання у професійно-технічних училищах.
“Ми не знаємо, що відбувається з цими людьми. Їхня ситуація потребує термінового розслідування. Малоймовірно, що ці молоді люди залишають країну. Якщо вони залишаться поза системою освіти до 18 років, вони втратять можливість отримати освіту, яка дозволить їм знайти своє місце на ринку праці, та вивчити польську мову, що є вирішальним для їхньої інтеграції в польське суспільство”, – наголошують експерти.
Друга важлива проблема – знання польської мови, менше половини українських дітей користуються додатковими заняттями з польської мови.
“Хоча знання польської мови є важливим для довгострокового успіху в польській системі освіти, лише 36% іноземців користуються додатковими уроками польської мови (48% учнів-біженців з України). Це має викликати серйозне занепокоєння”, – кажуть у CEO.
У звіті Центру також йдеться, що обов’язкове навчання для українських біженців додало до польських шкіл близько 14 тис. учнів, що значно нижче очікувань міністерства освіти Польщі. Адже за даними PESEL UKR, у Польщі проживає 364 500 дітей шкільного віку з України, але ця цифра може бути завищеною через неотримання даних про виїзд біженців. Більш реальна цифра – близько 150 тис. українських дітей.
Що кажуть експерти
фото: gettyimages
У виданні Rzeczpospolita наголошують, що мале знання польської мови є суттєвою проблемою для інтеграції українців у суспільство Польщі, а “зникнення” третини учнів зі шкіл викликає тривогу щодо майбутнього цих людей і їх роботи у Польщі.
Освітні експерти пояснюють, що через відмінності між українською та польською системами освіти багато українських учнів покидають польські школи. В Україні випускні іспити складають у 17 років, тоді як у Польщі учні в цей час переходять із 3-го на 4-й клас ліцею. Ті, хто паралельно навчається дистанційно в Україні та отримує атестат, часто відраховуються з польських шкіл.
Тобто, простіше кажучи, якщо український учень навчається дистанційно в українській школі та отримує український атестат у 17 років, він може припинити навчання в польській школі, оскільки вважається, що він завершив середню освіту. Це і призводить до “випадання” з польської системи освіти, особливо між 3-м і 4-м класами ліцею, коли польські учні готуються до матури (атестат зрілості), а українські вже мають свій атестат.
Крім того, не варто забувати і про економічний тиск життя українських сімей за кордоном. Частина старшокласників можуть обирати роботу замість продовження навчання, щоб підтримувати свої сім’ї. Інший маловивчений фактор – булінг українців у школах. За даними нещодавнього дослідження, понад половина учнів польських шкіл зазнає булінгу. Про те, що українські діти входять до цього числа, ще два роки тому писали у виданні BBC.
За даними UNICEF, ще у квітні 2024 року 60% українських дітей ходили на безкоштовні заняття з польської мови як іноземної. Цього року – вже менше половини. Закономірно, що не бажання кращого володіння польською, призводить до труднощів зі вступом у виші.
Попри вимогу сертифіката польської мови рівня B2 для вступу до університетів, багато українців не відвідують мовні курси, відзначають у польських медіа. У Польщі є близько 500 спеціальних класів для українських учнів, але половина з них не бере участі в додаткових заняттях із польської. А це ускладнює їхню інтеграцію в шкільну спільноту, і наслідки цього залишаються неясними.
“Якщо вони залишаться поза системою освіти до 18 років, вони втрачають можливість отримати освіту, яка дозволить їм знайти своє місце на ринку праці та вивчити польську мову, що має вирішальне значення для їхньої інтеграції в польське суспільство”, – наголошують у Polskie radio.
Відзначимо, що з 1 серпня польські університети почали вимагати офіційний сертифікат про рівень польської мови не нижче B2. Але проблема в тому, що про це стало відомо лише в останній момент, і цей закон “написаний заднім числом”. Тому багато українських школярів не готові були до таких змін. Щобільше, щоб записатися на цей іспит тепер треба чекати листопада. Відповідно, частину цієї проблеми пов’язаної з освітньою інтеграцією українських дітей, зробили самі польські чиновники.
У Центрі громадянської освіти вважають, що розв’язати всі ці труднощі можна буде обов’язковим вивченням польської мови як другої:
“Вирішальна важливість володіння польською мовою для успішності учнів та обмежений обсяг цих уроків виправдовують необхідність зробити участь у цих заняттях обов’язковою для тих, хто недостатньо володіє нею, та вжити заходів для професіоналізації її викладання”.
З іншого боку, з позиції українців, які точно планують повернутися додому після закінчення війни, обов’язкове досконале вивчення їх дітьми польської мови може розглядатися негативно. Бо Польща для них є тимчасовим прихистком, а не повноцінним домом, де вони планують жити у майбутньому.
За оцінками, наразі в Польщі проживає близько 2,7 мільйона іммігрантів, що становить понад 7% населення країни. Українці – найбільша група, приблизно три чверті, тобто 800-900 тис. осіб. У 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків. Тому посол України в Польщі Василь Боднар в нещодавньому інтерв’ю LB Live відзначив, що українці не прохачі, а повноцінні учасники економічного життя Польщі.
Читайте також: “А якщо всі українці виїдуть, хто тоді працюватиме?”: вето президента Польщі на виплати біженцям спричинило хвилю обговорень