Почнемо з Індії. Індія не є союзником ані Росії, ані тим паче Китаю. Російська нафта становить для неї інтерес насамперед через свою ціну. Зокрема, до 2022 року Індія майже не купувала нафту в Росії — їй було зручніше імпортувати паливо з Перської затоки.
Однак після запровадження санкцій Росія почала продавати нафту зі значними знижками, і Індія почала активно її купувати — винятково з економічних міркувань. З російської нафти в Індії виробляють дизельне пальне, яке потім активно експортують по всьому світу, зокрема і до країн ЄС.
Місяць тому Європейський Союз ухвалив 18-й пакет санкцій, який частково можна назвати “антиіндійським”. Згідно з ним, у ЄС заборонено імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини. Це прямий сигнал індійським нафтопереробним заводам.
На сьогодні Індія може купувати російську нафту в межах встановленої цінової стелі (нині — $60 за барель, з вересня — $47,6). Але ситуацію для них ускладнює позиція президента США Дональда Трампа, який погрожує “штрафними тарифами” за співпрацю з Росією і регулярно наголошує на ролі Індії у фінансуванні війни проти України.
Тобто питання закупівлі російської нафти перестає бути суто економічним — воно глобалізувалося. Тож закупівля нафти у Росії може мати наслідки для всієї індійської економіки.
Фактично США ставлять Індію (як і Китай) перед вибором: або російська нафта, або доступ до американського ринку. Або ж — збереження обох можливостей в обмін на “дрібницю”: натиснути на Путіна, щоб той зупинив війну.
Чим усе завершиться — побачимо вже невдовзі.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.