“Еспресо Захід” розповість, як ваші рахунки можуть стати в пригоді тим, хто намагається зробити “брудні” гроші “чистими”, а також про те, як за це можна поплатитися.
Що таке легалізація та звідки походить термін “відмивання коштів”
Припустімо, злодій вирішив пограбувати банк, його гарно продуманий план спрацював – і тепер у цілого мішка готівки є новий щасливий власник. Але наразі це гроші, які легко відстежити, адже фінустанова може мати точні номерні знаки, які вказані на купюрах. То як зловмиснику скористатися грішми, аби не загриміти у в’язницю після покупки першої пачки гумок у супермаркеті?
Кримінальні уми та бутлегери 20 століття знайшли рішення та спосіб відмити такі гроші. Під час так званого “сухого закону” 1930-х років у США поширеним методом нелегального заробітку стала контрабанда алкоголю. Але доходи від цього потрібно було якось використовувати, тому гангстери почали вкладати їх у мережу пралень. Таким чином вдавалося з’їсти рибку й не сісти у в’язницю – кошти пускали в дію, будуючи пральні, а також стабільно, систематично та розмірено збільшували доходи цих підприємств, вливаючи туди заробітки з контрабанди алкоголю. Відтак гроші з незаконного бутлегерства ставали чесно заробленою готівкою від нібито мегаприбуткового бізнесу.
Саме від цих процесів у маси й пішов термін “відмивання грошей”.
З часом правоохоронці розробляли системи фінансового моніторингу протидії легалізації. Нові схеми відмивання коштів й боротьби з ним регулярно з’являються й досі.
Легалізувати незаконну готівку намагаються в різні способи. Правоохоронці, які займаються кібербезпекою та протидією фінансовим злочинам, виокремлюють такі спроби обійти закон:
- вивіз готівки з країни за допомогою кур’єрів чи приховування грошей у багажі для репатріації надалі через іноземні банки;
- багаторазове зарахування готівки на банківські рахунки різними фізичними особами;
- укладання договорів з іноземними компаніями на виконання послуг, які складно оцінити й порахувати;
- укладання договорів купівлі-продажу товарів, яких фактично не існує;
- штучний розподіл масштабної фінансової операції на декілька одиничних, з маленькими сумами. При цьому гроші переказують, використовуючи не тільки банківські установи, а й поштові відділення, ломбарди тощо. У підсумку кошти акумулюють на одному чи декількох рахунках, з яких їх переказують на цілком законній підставі в банк іншої країни;
- через фіктивні компанії. Державна реєстрація таких компаній, як правило, відбувається через підробні й загублені паспорти. Потім на основі зареєстрованого підприємства відкривають банківський розрахунковий рахунок, на ньому зберігають кошти, які згодом переказуються на рахунок іншої компанії або ж отримуються у вигляді готівки.
Тож існує незліченна кількість схем і нехитрих способів зробити незаконні гроші легальними. Однак на новий, абсолютно інший, етап ця війна виходить в епоху цифровізації, коли зароджується криптовалюта, а десятки тисяч доларів на невеличкому шматку пластику переходять з розділу “фантастика” в реальність.
Читайте також: Справа Гусакова: куди йшли мільйони та чи могли відомого активіста використовувати для відмивання грошей
Як звичайний власник картки та фізична особа можуть стати ланкою схеми з відмивання коштів
Нещодавня ситуація із львів’янином Назарієм Гусаковим зі СМА довела, що не кожен розуміє, як можна стати частиною злочинної схеми навіть не усвідомлюючи цього.
Нагадаємо, скандал спалахнув 17 червня, коли користувачі X почали вимагати від активіста звіти про використання зібраних на його лікування коштів. Однак Гусаков не зміг надати детальних звітів, що викликало підозри. Ситуація загострилася, коли журналісти виявили, що на криптогаманці, пов’язаному з Назарієм, відбувався обіг у розмірі 2,716 мільйона USDT (еквівалент долара США). Крім того, з’явилася інформація про його участь у ставках на спорт і в онлайн-казино, зокрема на російських ресурсах. Справа триває, поліція відкрила кримінальні провадження, а сам Гусаков фактично визнав, що був причетним до відмивання грошей. Зокрема, він розповів, що 5,1 млн доларів, які пройшли через його криптогаманці – це чужі гроші, які він проганяв через свій акаунт за винагороду у невеликий відсоток.
Заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник пояснював, що сьогодні дедалі частіше до схем відмивання грошей залучають банківські рахунки пересічних людей.
“Останнім часом ми спостерігаємо значне поширення небезпечної тенденції на фінансовому ринку – використання банківських рахунків фізичних осіб як “транзитних” для переказу та відмивання незаконних коштів”, – зазначив посадовець.
Він вказав, що йдеться про десятки тисяч рахунків, які можуть використовувати задля маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізичних осіб.
“Такі схеми наразі стають гострою проблемою на рівні держави через можливість ухилення від сплати податків під час війни, організацію фінансування інформаційних компаній та диверсій з боку РФ, ведення незаконної господарської діяльності тощо”, – додав Олійник.
Людей, які є такими ланками, називають “дропами” та “мулами”. Заступник голови НБУ вказує, що залучення пересічних осіб до відмивання нелегально отриманих грошей не є новою ідеєю, однак особливої популярності набуло внаслідок швидкого зростання популярності безготівкових розрахунків і криптовалюти.
“Ніби нічого кримінального та протизаконного, на перший погляд. Людям пропонують легку роботу, пов’язану з переказом платежів. Усе, що потрібно, – це відкрити новий банківський рахунок чи передати свій старий у використання третім особам включно з реквізитами й доступом до інтернет-банкінгу”, – пояснив Дмитро Олійник.
І все. Ви отримуєте відсоток від платежу або ж окрему грошову винагороду. Так вдається приховати значні суми нелегальних коштів, а також уникнути сплачених податків. Навіть більше, “розрідження” переказів і переведення їх через “чисті” банківські рахунки звичайної людини, яка ніколи не фігурувала у криміналі, ще й надійно шифрує незаконний обіг грошей від органів фінансового контролю.
За словами Назарія Гусакова, приблизно так функціонувала і його співпраця зі, здається, не дуже легальними російськими букмекерами. Власне, за таку діяльність львів’янина можуть притягнути до відповідальності. Так, сьогодні, 27 червня, у помешканнях його та його знайомих, через чиї картки проходили значні суми, Нацполіція проводила обшуки.
Як не втрапити в нелегальну схему
Національна поліція наголошує, що необхідно ігнорувати пропозиції роботи, якщо:
- в описі вказано необхідність переказувати гроші між рахунками;
- немає інших вимог до кандидата (освіта, робочі обов’язки тощо);
- є обіцянки великих доходів за умови малих зусиль, які не передбачають особистого контакту з роботодавцем, а лише через онлайн-сервіси.
Також зловмисники можуть маскувати пропозиції роботи під вакансії в реальних і відомих компаніях. Якщо ви не змогли знайти інформацію про компанію в інтернеті, або на її офіційному сайті відсутня інформація про роботу, краще відмовитися від такої “пропозиції”.
Наголосимо, що головний “тригер” такої роботи, який має змусити відмовитися від співпраці, – необхідність переказувати кошти, на якому б етапі вам про це не сказав замовник.
Покарання буде. А незнання від відповідальності не звільняє
Можна подумати, що пересічний громадянин, який просто надав карту для переказу не зовсім знайомому ділку, буде звільнений від відповідальності. Але ні. Якщо ви частина схеми, то покарання чекатиме й на вас.
Стаття 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років і з конфіскацією майна.
І так, аби до вас як до “дропа”, застосували таке жорстоке покарання, правоохоронцю треба буде довести, що ви знали про нелегальне походження цих грошей. Та навіть якщо цього не зроблять, то, найімовірніше, ви залишитеся щонайменше із заблокованим рахунком у банку, адже фінансовий моніторинг вимагатиме від вас пояснення щодо того, чому на вашій картці з’являються суми, які ну ніяк не корелюють з вашими доходами.
Якщо пояснити походження грошей банківському працівнику не вдасться, то ваш рахунок залишиться заблокованим назавжди. А разом з ним і ваші так звані збереження на ньому. Тому замість легких грошей отримаєте “заморожені” в банку кошти.
Є й інша небезпека. Якщо суми трансакцій через вашу картку будуть справді великі – вас як учасника схеми можуть звинуватити у шахрайстві (ст. 190 ККУ). У цьому випадку обійтися блокуванням картки не вдасться. У разі доведення вини на вас чекатимуть мільйонні штрафи, громадські роботи на строк від 200 до 240 годин або виправні роботи на строк до 2 років. В особливо важких випадках може йтись і про обмеження волі.