Споживання водкі — важлива для московитів (не)культурна практика. А саме регулярно повторювані практики слугують ствердженню ідентичності.
Хто не п’є водку — чужий, хто п’є, але не з нами, той нас не поважає. Якби в них скоротилось виробництво блатняка, говнорока, чи колорадських стрічок, то ефект був би меншим.
Цитата: “Виробництво міцного алкоголю в росії скоротилося більш ніж на 16% у першому півріччі 2025 року. Горілки було вироблено на 10,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року: 31,38 млн декалітрів проти 33,40 млн“.
Я спостерігав, як і чим накидуються заможні та статусні московити. Це знов таки водка класу преміум, тобто добре очищена, і в красивих на їхнє око пляшках. Водка — суп дня. “Єйо мьі пйом, єйо же і кушаєм”. Коли я в їхньому товаристві пив сухе вино, або коньяк, то тут же 100% палився як чужий.
Читайте також: Про Путіна: він — гробар Росії
Чи стануть московити пити менше? Хіба що за статистикою. Я б поцікавився, чи паралельно ростуть продажі аптечного спирту, настоянки бояришніка (глоду), та інших речовин із вмістом алкоголю. Здогадка — скоріше ростуть. Бо кожна спроба боротьби за тверезість на Москві збігался із початком революційних рухів.
Самогон? Та що вони розуміють на самогоні. Московит, який вміє вигнати нормальну самогонку — це майже напевне криптоукраїнець, елемент неблагонадійний і потенційно ворожий. Самогонників вони б давно пересаджали, і знищили як клас. Але служивим теж хочеться випити щось нормальне, і бажано безплатно, за надання даху… Ось так украінствующіє і встануть з колін…
*Публікується зі збереженням стилю автора
Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.