Еспресо розповість, чому саме ці обмеження є чи не найдієвішими з усіх прийнятих за останні роки.
Нафта, Swift, тіньовий флот та “Північний потік”: на чому фокусуються останні санкції ЄС
Розпочнемо ж з переліку сфер, на які накладають обмеження. І, згідно з пресрелізом Єврокомісії, нові заходи зосереджуються на п’яти основних напрямках. Зокрема на скороченні доходів Росії від енергетики, удару по її банківському сектору, подальшому ослабленні військово-промислового комплексу, посиленню заходів проти обходу санкцій та притягнення РФ до відповідальності за злочини проти українських дітей та культурної спадщини. Ну і, як і кілька пакетів до того, цей б’є по тіньовому флоту – кількість суден, на які наклали обмеження, тепер сягає 444, а суб’єктів, пов’язаних з ними – 2500.
В основі, ЄС виокремлює заходи з протидії “енергетичних” грошей від Росії. Тому один з суттєвих та дієвих методів – зниження верхньої межі ціни на сиру нафту з $60 до $47,6 та запровадження автоматичного і динамічного механізму її перегляду в майбутньому. Як пояснив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі Еспресо, що це є великим кроком в сторону обмежень Росії, адже востаннє такі вводились ще у 2023 році.
“Це однозначний позитив і до нього одразу ж приєдналася Велика Британія. Наскільки мені відомо, таку ж позицію ми почули і від Японії, і від Канади, хоч немає зараз остаточної позиції Сполучених Штатів Америки для того, щоб поставити крапку”, – додав експерт.
Також тепер жоден оператор Європейського союзу не може бути залучений до процесів, пов’язаних з проєктами “Північний потік”, чи “Північний потік 2”.
Що ж до тіньового флоту РФ, то до “чорного” списку додали ще 105 кораблів. Відтак тепер 444 судна підпадають під заборону на доступ до портів та заборону на отримання послуг.
Нафтовий танкер Eagle S стоїть на якорі біля порту Кілпілахті в Порвоо, у Фінській затоці, 7 січня 2025 року, фото: Getty Images
Ба більше, тепер санкції спрямовані як на російські, так і на міжнародні компанії, що управляють кораблями торговців російською нафтою, а також на основного клієнта тіньового флоту. Та, що не менш важливо, під обмеження потрапив важливий нафтопереробний завод в Індії, головним акціонером якого є “Роснефть”.
Однак одним з найважливіших економічних пунктів нового санкційного списку, як вказують експерти, є заборона на імпорт нафтопродуктів, отриманих з російської сирої нафти. Саме про це поговоримо детальніше.
Чому заборона на імпорт сировини, виробленої з російської нафти – це найпотужніший фактор тиску на економіку РФ
Олег Пендзин вказав, що одним з найбільших покупців російської нафти є Індія. Станом на сьогодні, за його словами, внутрішнє насичення ринку країни цим продуктом становить 21%.
“Вся та російська нафта, яка перероблялась в Індії, їхала в Європу. І ми вже зараз почули заяви від індійських посадовців і представників їхніх нафтопереробних компаній, що наразі відбувається активний пошук альтернатив, зокрема і в Перській затоці”, – стверджує експерт.
нафтопереробний завод у Мумбаї, Індія, фото: gettyimages
Відтак мовиться про надвичайно важливий аспект, адже такий чинник призведе до фізичного зменшення обсягів закупівлі російської нафти. Таким чином залишиться лише одна країна, яка є однією з найбільших економік світу і платить агресорці за “чорне золото” – Китай.
“Саме у на цьому моменті, мені здається, буде дуже добре, якщо дійде до санкцій, які анонсувала американська сторона щодо 100% мит для покупців російської нафти. Тому тут влучно сказати, що 18-й пакет санкцій робить серйозну подачу Трампу для боротьби з таким нафтовим бізнесом”, – наголосив Олег Пендзин.
Що ж до того, чи не виникне опір від індійської сторони, яка є багаторічним російським економічним партнером, він зазначив, що наразі європейський ринок нафтопродуктів є конкурентним. І, якщо якась країна хоче брати участь у цій боротьбі, то вона повинна відповідати вимогам, які ці ж європейські регулятори встановлюють для цього.
Проте варто наголосити, що наразі Штати зберігають мовчання щодо підтримки останніх обмежень ЄС.
“Я думаю, що тишу США зберігатиме тих 50 днів, які Трамп дав Москві на припинення вогню. Цей термін завершується на початку вересня 2025 року, а саме тоді президента Америки запросив Сі Цзінь Пін на зустріч в Пекіні, яка присвячена 80 річниці в перемозі у Другій світовій війні. І хоча я не думаю, що Трамп поїде, але це присвячення для мене абсолютне зрозуміло, особливо враховуючи, що там точно буде Путін. Тому мені здається, що саме в цей момент буде важливе рішення США, над два диктатори роздумуватимуть, сидячи в Пекіні”, – підкреслив Пендзин.
Тут також варто врахувати і заяву міністра фінансів США Скотта Бессента, який пропонував і країнам Європи приєднатися до впровадження 100% мит для країн, які торгують з Росією.
“Якщо це відбудеться, то два найбільш преміальних ринки можуть відмовитись від китайських товарів. І це може стати дуже потужним ударом по економіці КНР”, – каже економіст.
Під санкції потрапили два великі китайські банки: чи очікувати відповіді
Хоча наразі Китайська народна республіка під санкції й не потрапила, однак частина її фінансових артерій, банки Heihe Rural Commercial Bank Co. і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank Co. – так. Це перший випадок, коли такі китайські установи потрапили під обмеження. І у ЄС стверджують, що відбулось це через те, що вони надавали криптовалютні послуги для обходу попередніх санкцій. Конкретизуючи, банки допомагали Росії, проводячи транзакції або фінансуючи експортні операції в обхід санкцій.
І вже цього понеділка, як пише Bloomberg, міністерство комерції Китаю заявило, що ці санкції серйозно зашкодили торговим, економічним і фінансовим зв’язкам і пообіцяло вжити необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів китайських компаній і фінансових установ.
фото: gettyimages
На думку ж Олега Пендзина, КНР не стане вступати в пряму конфронтацією економікою Єврозони.
“Тут потрібно розуміти особливості сучасного етапу глобалізації світової економіки. Так, Китай дійсно є фабрикою планети, але на ній наразі працює 1,5 млн людей, а то й більше. Усіх їх потрібно якось годувати і для цього потрібні ринки збуту”, – підкреслив економіст.
Саме у цьому моменті і криється основна нищівна сила цього санкційного пакета. Мовиться про те, що усі сьогодні згадані країни, Китай, Індія, а також Бразилія, яка торгує з Росією, є членкинями організації “БРІКС”. Однак експерт виокремлює інший аспект – фактично це країни другого світу.
“При всій повазі до них, але на сьогодні, вони є умовними виробничими потужностями світу, але не інвестиційним центром і науково-дослідним інститутом. Вони просто не досягли цього рівня наразі. Без преміальних економік, як от європейської та американської, вони не проіснують. Тому так, Китай може готувати будь-що завгодно. Однак сваритися з Європою перед важливими перемовинами – це ставити хрест на власній економіці. А півтора мільярда треба ж годувати, як я вже казав”, – резюмував Пендзин.
Як приклад, він наводить зустріч глави дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї в Брюсселі, яка відбулась у липні цьогоріч. Тоді представник зовнішньополітичного відомства вперше виголосив заяву про те КНР не допустить поразки РФ в Україні. І на думку економіста, такі жорсткі слова виникла на тлі того, що Китай реально попередили про майбутню загрозу, якщо він продовжить підтримку РФ.
Власне, саме санкції на великі банки цієї держави і стали показниками принципу “Не лише говорити, а й діяти”. Видається, що врешті таку стратегію почали застосувати не лише стосовно КНР як союзника РФ, а й загалом щодо економічної протидії російської агресії.
Читайте також: Інтеграція ОПК України з Європою: як посилити бойові спроможності України