За даними Головного управління статистики у Львівській області, Львівщина за січень-травень цього року експортувала товарів на 1,1 млрд доларів. Це на 1,2 % менше, ніж за такий самий період минулого року. Однак є окремі країни, куди експорт суттєво зріс. Переважно це країни Азії та Африки.
10 країн Азії та Африки, куди найактивніше зростає експорт зі Львівщини, фото: Еспресо
У які країни Африки й Азії суттєво зріс експорт зі Львівщини
Рекордсменом за темпами приросту експорту став Ліван. У цю країну, що межує з Ізраїлем та Сирією, за п’ять місяців цього року постачальники з Львівської області продали товарів на 10,4 млн доларів. Це зростання на 2151,9% порівняно з показником за аналогічний період минулого року.
На другому місці опинилася сусідка Лівану – Йорданія. Тут експортували товарів лише на 533,8 тис. доларів, але це 847% торішнього показника. Тобто поставки туди зросли більш як у 8 разів.
На третьому місці – Лівія (північна Африка). Туди експортували товарів на 4,92 млн дол. і це 830,1% до показника січня-травня минулого року.
Республіка Сомалі, яка в багатьох українців асоціюється насамперед з піратами, також виявилася перспективним експортним ринком. За п’ять місяців туди надійшло зі Львівщини товарів на 316,9 тис. доларів, що становить 737,2% від показника минулого року.
Експорт зі Львівщини до Нігерії зріс у шість разів – 602% торішнього показника. Хоча у грошовому вимірі він становив лише 84,5 тис. доларів. До слова, в Нігер зі Львівщини експортували товарів на 136 тис., але у графі, де вказані відсотки до попереднього року, стоїть прочерк. Тож можна припустити, що це зовсім новий ринок збуту для Львівщини й торік товарів туди не постачались взагалі.
У Центральноафриканську республіку поставили товарів на 117 тис. доларів, і це 547% до показника 2024 року. Це одна з найбільш віддалених країн, до яких зріс експорт.
Узбекистан – країна Центральної Азії, тож його ми теж включили в цей рейтинг. Тим паче, що експорт в цю країну за січень-травень сягнув майже 3,7 млн доларів, що вчетверо більше за показник аналогічного періоду минулого року.
У Мавританію (північно-західна Африка) постачальники зі Львівщини продали товарів на 1 млн доларів, що у 3,5 раза більше, ніж за п’ять місяців минулого року (353,2%).
У королівство Бахрейн (Перська затока) експортували товарів на 690,4 тис. доларів. Це 329,7% до показника аналогічного періоду минулого року.
Найбільше зріс експорт до Лівану та Йорданії-, фото: Google Maps
Які товари найчастіше постачають зі Львівщини до Африки й Азії
За даними Головного управління статистики у Львівській області, найбільшу частку у структурі експорту зі Львівщини до Азії та Африки займає продовольство. Скажімо, до Лівану, який є лідером як за темпами приросту експорту, так і за обсягом, найбільше поставили зернових (56,7%). Тобто з 10,4 млн доларів $5,2 млн заробили на кукурудзі, а ще $4,2 млн – на поставках цукру. Були також незначні поставки олійних, кормів для тварин та деревини й виробів з дерева, текстилю.
У поставках в Лівію переважав цукор – 78,1%. У цю африканську країну за п’ять місяців продали цукру на 3,8 млн дол., ще на 951,8 тис. дол. – кукурудзи. Також були поставки кормів для тварин.
Натомість поставки в Нігерію кардинально відрізнялися – туди не постачали ані зерна, ані цукру: 39,1% експорту припало на залишки й відходи харчової промисловості, корми для тварин, ще 36,1% – на алкогольні та безалкогольні напої й оцет, 24,4% – засоби наземного транспорту (крім залізничного або трамвайного) та 0,5% – фармацевтична продукція.
З 690,4 тис. дол. експорту до Бахрейну левова частка – $618 тис., або 89,5%, становило м’ясо та їстівні субпродукти – 89,5%. Ще 10,1% експорту припало на їстівні плоди та горіхи, 0,4% – на продукти з м’яса, риби.
Основу експорту до Йорданії становив цукор (67,9%) і корми для тварин (22,9%). Ще 9,3% припало на алкогольні та безалкогольні напої та оцет.
З чим пов’язане зростання експорту зі Львівщини до Африки та Близького Сходу
Як пояснив “Еспресо.Захід” директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Вадим Табакера, Львівщина залежна від експорту до ЄС, на який з року в рік припадає понад 80%. І в цих умовах пошук нових ринків збуту для підприємців – питання виживання.
“Активний пошук нових ринків збуту підприємствами Львівщини зумовлений втратами традиційних ринків і зміщенням логістичних маршрутів. Львівська область почала відігравати більшу роль в експорті, оскільки має кращу логістику до ЄС і адаптується під нові виклики (залізничні хаби, склади, логістичні центри), – каже Вадим Табакера. – Багато компаній Львівщини, які до цього працювали переважно на внутрішній ринок або на ЄС, були змушені швидко освоїти альтернативні ринки, де немає квот, нижча конкуренція, більша відкритість до української продукції”.
Ще одна причина зростання експорту – покращення умов торгівлі з країнами Близького Сходу та Північної Африк завдяки посиленню торговельно-дипломатичних контактів.
“Україна з 2023–2024 років активізувала роботу з країнами Близького Сходу. Це зокрема призвело до кращого просування української продукції, насамперед харчової, яка часто вважається “європейською за якістю, але дешевшою”, – каже Вадим Табакера.
Для підприємств важливо, що ці ринки гнучкі до умов оплати. Деякі контракти укладають з попередньою оплатою або в доларах, що вигідно українським виробникам. При цьому зростання цін на продовольство у світі (через нестабільність, конфлікти, зміну клімату) робить українські товари більш привабливими – особливо зернові, кондитерські вироби та корми.
Окрім того, за словами департаменту економічної політики, на Львівщині з’явилися нові експортери: малі та середні виробники харчової продукції, які раніше не виходили на зовнішні ринки, а тепер активно експортують через логістичних посередників або новостворені трейдингові компанії.
“Тож різкий стрибок експорту – це вимушена адаптація бізнесу Львівщини в поєднанні із його підприємницькою гнучкістю. Після відмови від торгівлі з країнами СНД, а також через квотну залежність на ринках ЄС підприємства Львівщини активно вийшли на ринки Близького Сходу та Північної Африки. І, схоже, цей напрямок має потенціал для сталого зростання”, – каже Вадим Табакера.